Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

ШЕЛЯКОВА ІРИНА ПЕТРІВНА

УДК 616.314-089.28-034

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІОІНЕРТНИХ НЕЗНІМНИХ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ ТИТАНУ

14.01.22-стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім.М.Горького.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Суржанський Станіслав Костянтинович

Донецький національний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри стоматології факультету інтернатури і післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч науки та техніки України Павленко Олексій Володимирович,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри стоматології;

доктор медичних наук, професор

Кльомін Володимир Анатолійович,

Донецький національний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України,

завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться “24” червня 2008 року о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (36024, м.Полтава, вул.Шевченка,23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України за адресою: 36024, м.Полтава, вул.Шевченка, 23.

Автореферат розісланий «23» травня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01,

доктор медичних наук, професорТ.О. Дев’яткіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Адентія і її ортопедичне лікування являється однією з важливою й до кінця невирішеною проблемою стоматології. Важко знайти людину старше 30 років, яка б не мала потребу в ортопедичному лікуванні (І.Ю.Лебеденко, 1995; Н.А.Молчанов и соавт., 2000; Ю.Ліндігкайт, 2002).

На сьогоднішній день рішенням цієї проблеми займаються як вітчизняні, так і закордонні вчені (Н.В.Асташина и соавт., 1999; С.К.Суржанский и соавт., 2004; K.H.Kim et al., 1997; H.Kurzweg et al., 1998). Розроблено багато сучасних технологій, що якісно поліпшують виготовлення зубних протезів (Г.В.Большаков, 1995; Я.Вірц, 1998; С.П.Борткевич, А.А.Віт, 2004; С.И.Козицына и соавт., 2005; М.Ф.Букаев, 2006; С.К.Суржанский, И.П.Шелякова 2007; И.П.Шелякова 2007; H.Yamato et al., 1998). Впроваджуються нові матеріали, що сприяють якісному поліпшенню ортопедичного лікування (С.К.Суржанський та співав, 2003; Р.Гобель, Д.Велкер, 2004; С.О.Чикунов, Е.В.Ершова, 2004; С.Г.Конюхова, 2005; H.Kurzweg et al, 1998; J.C.Taylor et al., 1998). Гідне місце в широкій практиці стоматологів починають займати такі облицювальні матеріали, як порцелянові маси різних виробників та полімерні матеріали хімічного й світлового затвердження, які по своїх якостях мало уступають порцеляновим масам (М.Вульфорд, 2000; Л.О.Іващенко, 2000; Р.Тренкешу, 2000; І.Л.Скрипник, 2001; Н.Р.Хабибуллина и соавт., 2002; Е.Е.Дьяконенко, 2004;2005).

За звітними даними Донецького обласного стоматолога за 2001 рік було виготовлено 35326 незнімних мостоподібних протеза по штамповано-паяній технології й 668 суцільнолитих незнімних протезів, що становить відповідно 98,1% й 1,9%(С.К.Суржанский и соавт., 2005).

Цьому факту й цифрам необхідно приділити особливу увагу. Як видно, що домінуюче положення займає штамповано-паяна технологія з її, дотепер, невирішеними недоліками.

Відомо, що такі метали як хром, нікель, кобальт, кадмій є металами отрутами й у моноваріанті заборонені до застосування в організмі людини (С.К.Суржанский и соавт., 2005). Тим більше, що в деяких сплавах відсоток хрому й нікелю доходить до 50% і навіть 70% (В.С.Онищенко, 1995; С.К.Суржанский, 1996).

Така багатокомпонентність металів у порожнині рота при взаємодії з ротовою рідиною, по-перше, створює умови для взаємодії агресивних гальванічних струмів, які міняють фізіологічні показники сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини, що, в свою чергу, змінює рН ротової рідини та порушує біохімічні процеси, які беруть участь у формуванні первинної харчової грудки (І.В.Штань, 2000; І.П.Шелякова, 2006). По-друге, відбувається вихід у порожнину рота мікроелементів хрому, нікелю, кобальту й інших елементів, що входять у сплав зубного протеза (Б.П.Марков, Ю.А.Джириков, 1995; В.М.Волинець, 1996; А.Г.Гожий и соавт., 2001; А.Ю.Кордияк, 2001; В.П.Зайцев и соавт., 2003; О.А.Иванцов, 2004; М.Ф.Букаев, 2006). Клінічно ці порушення проявляються у вигляді гінгівітів, глоситів, папілітів й інших змін на слизову оболонку порожнини рота й організму в цілому (В.В.Яланский, 1999; С.К.Суржанский и соавт., 2005; І.П.Шелякова та співав., 2006;). Утворена харчова грудка, просуваючись по стравоходу й далі по шлунково-кишковому тракту, може викликати на слизовій оболонці цих органів запальний процес, що негативно впливає на роботу травної системи й усього організму людини (С.К.Суржанский и соавт., 2005).

Впроваджуючи все саме передове в стоматологію, дотепер не знайдена гі

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать