Діагностичний алгоритм, лікувальна тактика при порушеннях репродуктивної системи, що супроводжується виникненням дисгормональних захворювань молочних залоз

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Алексенко Олексій Григорович

УДК 618.179:618.19-006.03-007.17-07-084-085

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ, ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ПОРУШЕННЯХ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ВИНИКНЕННЯМ ДИСГОРМОНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

РоботавиконанавДніпропетровськійдержавній медичній академії МОЗУкраїни.

Науковий керівник:Заслужений діяч науки і техніки України

доктор медичних наук, професор,

Дубоссарська Зінаїда Михайлівна,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри акушерства,

гінекології та перинатології факультету

післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

Заслужений працівник освіти України

доктор медичних наук, професор,

Паращук Юрій Степанович

Харківський національний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2;

Заслужений працівник освіти України

доктор медичних наук, професор,

Луценко Наталія Степанівна

Запорізька медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства і гінекології.

Захист відбудеться «12» червня2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.)

Автореферат розісланий «26» квітня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В. В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Висока частота дисгормональних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ) у популяції жіночого населення, що коливається в межах від 13,5% до 42%, та її прогресивне збільшення протягом останніх десятиліть (Л.М Бурдіна, 1999; В.Н. Сєров, 2000), з одного боку, а також неухильне зростання сполученої ендокринної генітальної патології та захворювань молочних залоз (Ю.С. Паращук, 2001; Т.Ф. Татарчук та співавт., 2003) - з іншої, зумовлює необхідність не тільки інформованості, але й патогенетично усвідомленої тактики гінекологів у питаннях діагностики й лікування ДЗМЗ.

За сформованою традицією, діагностикою та терапією захворювань молочних залоз займаються онкологи, тому основна увага приділяється злоякісним захворюванням, яким присвячена численна наукова література (І.І.Дідов та співавт., 2000; В.П. Сметник, 2005). До останнього часу мастопатії приділяється менше уваги. У зв'язку з тим, що мастопатія не є злоякісним утворенням, онкологи дотепер дотримуються вичікувальної тактики ведення хворих, обмежуючись періодичними оглядами. За останні роки інтерес до мастопатії помітно зріс, тому були розроблені й впроваджені нові методи верифікації діагнозу, гормональні й морфологічні дослідження різних форм мастопатії.

Розповсюдженість мастопатії серед жінок, що страждають різними гінекологічними захворюваннями, досягає 76 – 97,8% (Н.Г. Гойда, 2000; Н.С.Луценко 2002).

Нова концепція репродуктивного здоров'я містить запобігання й лікування ракових захворювань репродуктивних органів на початкових стадіях. Але, як і раніше, відсутня єдина стратегія щодо обстеження й ранньої діагностики цих захворювань, хоча широко проводяться багатоцільові скринінгові дослідження, вводяться новітні методи діагностики, обговорюються результати, пропонуються нові підходи в тактиці й стратегії реабілітації.

Фізіологічні процеси, що відбуваються в молочних залозах, тісно пов'язані із циклічними змінами в репродуктивній системі. Це дає можливість припустити високу ймовірність виникнення патологічних змін у молочних залозах при різних гінекологічних захворюваннях, які розвиваються в результаті порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи (О.С.Філіппова 2005).

Ендометріоз, лейоміома матки, хронічне запалення додатків матки є одними з найважливіших проблем сучасної гінекології, тому що, частота виникнення ендометріоїдних гетеротопій досягає у жінок репродуктивного віку до 50%, лейоміоми матки коливається від 47% до 52%, хронічного запалення геніталій від 65% до 72% (Л.Х. Хасханова та співавт. 2003). Великий практичний інтерес становить вивчення стану молочних залоз у жінок з комбінованою патологією - доброякісними захворюваннями молочних залоз і супутньою гінекологічною патологією, що стало предметом нашого дослідження.

В останніх наукових публікаціях наведені дані про наявність у жінок різного віку сполученої доброякісної патології геніталій і молочних залоз, однак, поглиблене вивчення цієї проблеми, що стосується профілактичної спрямованості дій лікаря, виділення груп високого ризику виникнення візуальних форм раку, у доступній нам літературі нечисленні (В.Н. Прилепская, Т.Т. Тагиева 2000).

Дотепер тривають дискусії навколо проблеми вивчення захворювань молочної залози. З одного боку, остаточно не вирішене питання, кому займатися патологією молочної залози: маммологам, акушерам-гінекологам, онкологам або хірургам, а з іншого боку – зроста

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать