Інтраопераційна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

Саєнко Володимир Леонідович

УДК: 616-08-39.71+616–06+616-089+616.31

Інтраопераційна профілактика Ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович,

Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України,

кафедра хірургічної стоматології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Рябоконь Євген Миколайович,

Харківський національний медичний університетМОЗ України,

кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор

Ткаченко Павло Іванович,

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, кафедра дитячої хірургічної стоматології і пропедевтики хірургічної стоматології з реконструктивною хірургією голови і шиї, завідувач кафедри

Захист відбудеться «5» вересня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розіслано «1» серпня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, І. П. Мазур

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Післяопераційний відновний процес перебуває в тісній залежності від зовнішніх та внутрішніх чинників. До головних із них належать травматичність хірургічного втручання і адекватність терапевтичних заходів (В. Н. Балин, Н. М. Александров, 1998; О.О. Тімофєєв, 2004). Навіть у разі дотримання хірургом усіх вимог ранні післяопераційні ускладнення виникають у 6–15 % хворих. При цьому істотно знижується якість лікування (Ю. П. Алтухов, 1985; И. И. Минец, 1998; Н. Н. Ганіев і співавт., 2004).

Поняття «сучасна медицина» ототожнюють з появою і застосуванням у практиці нових високоефективних технологій (А. Г. Гулюк, 2002; А. Чарчоглян, Л. Брусова, 2003; В. О. Маланчук і співавт. 2006; Є. М. Рябоконь, О. Н. Мищенко, 2008). Так, значного поширення в клініці набули малотравматичний хірургічний інструментарій, біорезорбтивний шовний матеріал, методи фізіотерапії. Особливої уваги надають застосуванню нових лікарських препаратів патогенетичного спрямування. Медикаментозна терапія переважно спрямована на профілактику ранової інфекції і редукцію запальних процесів (Ю. И. Бернадский, 1998; Г. П. Рузін і співавт., 2005). У комплекс лікування хірургічних стоматологічних хворих рекомендують також вводити імунокоректори, інгібітори протеолізу, поліферментні та антигістамінні препарати (В. О. Кудінов, 1990; Я. Б. Крепкер, И. Е. Шахнес, 1991; V. К. Ghaпta та співавт., 1991; H. Schioth, V. Chhajlani, R. Muceniece та співавт., 1996; Е. М. Важничая, 1997; G. Klein, W. Kullich, 2000; В. С. Сальев, 2004). Встановлено, що для оптимізації умов перебігу репаративного процесу і поліпшення естетичного ефекту в комплекс лікувальних заходів належить вводити фармакологічні засоби у ранні терміни (не чекаючи появи перших ознак післяопераційних ускладнень), зокрема під час або до початку хірургічного втручання з метою інтраопераційної профілактики ушкоджень (С. А. Алишанов, К. Г. Абалмасов, 2006). При цьому через загрозу, зумовлену високою ймовірністю розвитку ускладнень поліпрагмазії, перевагу надають фармакологічним препаратам з комплексною дією (И. А. Варфоломеева, 1999; В. В. Полий, 2000; Т. П. Кравець, 2001; П. Д. Шабанов та співавт., 2005), до яких можна зарахувати «L-лізину есцинат» і «Тіотріазолін».

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри хірургічної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського «До-, інтра- та післяопераційна профілактика розвитку ускладнень у хворих стоматологічного профілю» (шифр 02/24; № держреєстрації 0104U004103). Здобувач є співавтором окремого фрагменту вищезгаданої теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності комплексного лікування хворих стоматологічного профілю та зменшення частоти післяопераційних ускладнень за рахунок місцевого і загального інтра- та післяопераційного застосування препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну».

Згідно з поставленою метою, нами визначено такі завдання:

1. Проаналізувати місцеві клінічні показники в ранній післяопераційний період з використанням традиційного методу лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці (часткова паротидектомія при аденомі привушної залози).

2. Вивчити віддалені наслідки комплексного лікування хворих стоматологічного профілю після хірургічних втручань у разі місцевого і загального інтра- та післяопераційного використа

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать