Містична атмосфера у повісті-казці Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер»

Видатний німецький письменник — романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконли во реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. У художніх образах оповідання він розкрив основний порок капіталістичного суспільства, де труд і нагорода за нього розподілені всупереч здоровому глузду. В той час як один працює, гроші і слава дістаються іншому. В оповіданні Гофман показує життя невеликого містечка і двору князя Пафнутія, при якому з’являється потворний карлик Цахес. Маленький Цахес викликає жалість феї Розабельверде і отримує від чаклунки магічний дар, який робить його всесильним: силою чарів цієї феї зла потвора Цахес, якого прозвали Цинобер, отримує нагороди за заслуги інших. Всі хороші вчинки, усі таланти інших приписуються йому. Три волосинки, які Цахес отримав від феї в дар, ніби втілюють у собі фетишизм золота, який віддає свій блиск, свою цінність його власнику. У той час як студент Бальтазар, закоханий у дочку про¬фесора Моша Терпина Кандіду, декламує вірші, успіх отримує Цахес. Навіть любов Кандіди, яку викликав Бальтазар, переноситься на Цахеса. Жалюгідна нікчема і неук Цинобер-Цахес стає наближеним князя і вагомим чиновником у карликовій державі Пафнутія. Сенс образів, створених Гофманом, помітний: хоч який огидний Цахес, але ще більш огидні ті суспільні відносини, які чітко виступають у казці Гофмана, не дивлячись на її фантастичну форму. Князівство, у якому жалюгідний Цахес стає міністром і першою людиною, схоже на божевільню, люди, які захоплюються Цахесом, — на одержимих. Гофман із великою іронією малює весь устрій життя Пафнутія, «придворне» життя карликового князівства, тупе і раболіпне чиновництво, задушливий філістерський побут, жалюгідну бюргерську інтелігенцію. Однак і тут, у казці, Гофман потворному князівству протиставляє лише світ «ентузіастів», у якому розпоряджаються фея Розабельверде і чарівник Альпанус. Романтик і мрійник, студент Бальтазар у кінці казки одружується з коханою дівчиною і торжествує над ворогом Цахесом. Згубивши чудодійні волосинки, які надавали йому фальшивого блиску, Цахес постає у своєму справжньому вигляді, викриваючи нікчемність, потворність і безсилля. Однак це торжество Бальтазара показано Гофманом як «гріхопадіння»: одружившись із коханою Кандідою, Бальтазар занурюється у філістерський світ, іронічно представлений даром Проспера Альпануса — вогнищем, в якому ніколи не згасає вогонь. Отже, чари феї Розабельверде зруйнувалися, коли проти них були спрямовані чари іншого, більш сильного чарівника Проспера Альпануса. Цахеса знищено, але не в результаті боротьби, а за допомогою надзвичайних сил. Реальна дійсність у зображенні Гофмана не має ніякого виходу. Тупий, огидний світ, в якому панували подібні до Цахеса, може бути переборений лише чарами чарівників і тільки у мрії «ентузіастів» — такий підсумок казки, як і всієї творчості Гофмана.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать