Цивільно-правові відносини їх виникнення зміна та припинення

Реферат

на тему:

Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення

Цивільно-правові відносини — врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті не-майнові відносини, учасники яких виступають юри­дична рівними носіями прав та обов'язків.

Відповідно до статей 1, 2 Цивільного кодексу Ук­раїни зазначені відносини виникають у:

• державних, кооперативних та інших громад­ських організацій між собою;

• громадян із державними, кооперативними та ін­шими громадськими організаціями;

• громадян між собою.

Для цивільно-правових відносин є характерними специфічні ознаки, які вирізняють їх з-поміж інших " видів правових відносин, що виникають у суспіль­стві. Зокрема, слід відзначити такі особливості:

• цивільно-правові відносини — це майнові та осо- " бисті немайнові відносини;

• учасники цих відносин характеризуються май- Л новою відокремленістю та юридичною рівністю;

• юридичні права та обов'язки суб'єктів цивільно-правових відносин виникають, змінюються або припиняються на підставі юридичних фактів.

Цивільно-правові відносини складаються з трьох основних елементів: суб'єктів, об'єктів і змісту.

Суб'єктами цивільно-правових відносин можуть бути фізичні та юридичні особи.

Правові відносини між фізичними особами вини-» кають здебільшого з приводу матеріальних, духов­них та інших потреб. З урахуванням зазначеного об'єктами цивільно-правових відносин можуть бути: речі, дії, продукти творчої діяльності, особисті не­майнові блага.

Змістом цивільно-правових відносин є цивільні права та обов'язки суб'єктів таких відносин.

У цьому випадку суб'єктивне право — заснована на законі можливість конкретної особи здійснювати певні дії та вимагати задоволення її інтересу від зо­бов'язаної особи.

Зміст суб'єктивного права знаходить свій вияв у відповідних можливостях учасника зазначених від­носин:

• чинити певні дії (наприклад, купувати, продава- _т ти, дарувати речі, використовувати твори тощо);

• вимагати належної поведінки від зобов'язаних осіб (скажімо, виконати роботу, передати речі і т. ін.);

• можливість звернутися до застосування приму­сової сили державного апарату для реалізації права вимоги.

Суб'єктивний цивільний обов'язок — це міра не­обхідної поведінки зобов'язаної особи, яку вимагає від неї уповноважена особа з метою задоволення сво­їх інтересів.

Цивільно-правові відносини поділяються на такі види:

• за змістом: майнові цивільно-правові відноси­ни, спрямовані на задоволення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб (приміром, правовідно­сини власності, передача майна однією особою іншій у порядку спадкування); немайнові цивільно-право­ві відносини щодо задоволення особистих немайно-вих інтересів учасників цих відносин (наприклад, авторські правовідносини);

• за зв'язком учасників відносин', абсолютні, тоб­то цивільно-правові відносини, за яких уповноваже­ному суб'єктові протистоїть як зобов'язаний суб'єкт невизначене коло осіб (скажімо, правовідносини власності, авторства); відносні цивільно-правові від­носини, за яких уповноваженому суб'єктові протис­тоїть конкретно визначена особа, яка повинна виконати для уповноваженого суб'єкта певні дії (приміром, у разі купівлі-продажу, зберігання, по­ставки);

• залежно від об'єкта правових відносин: речові цивільно-правові відносини, об'єктом яких є речі (наприклад, відносини володіння та користування майном); зобов'язальні, тобто правовідносини, об'єк­том яких є виконання відповідних зобов'язань (на­приклад, відносини, які виникають із договору, спричинення шкоди);

• залежно від структури: прості цивільно-право­ві відносини, за яких одній стороні належить тільки право, а іншій — тільки обов'язок (скажімо, пра­вовідносини, що виникають із договору позики); складні цивільно-правові відносини, за яких дві сторони мають як права, так і обов'язки (наприклад, відносини, що виникають із договору купівлі-про­дажу);

• за характером нормативного спрямування: ре­гулятивні цивільно-правові відносини, в основу яких покладено дію цивільно-правових норм, спря­мованих на регулювання майнових та особистих немайнових відносин між їх учасниками; охоронні ци­вільно-правові відносини, що виникають унаслідок порушення цивільних прав одного з суб'єктів цих відносин і спрямовані на їх відновлення.

Цивільно-правові відносини виникають, змінюю­ться або припиняються на підставі юридичних фак­тів, тобто обставин, які мають юридичне значення і породжують певні правові наслідки.

Цивільний кодекс України (ст. 4) передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають унаслідок: угод; адміністративних актів; відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; заподіяння шкоди ін­шій особі; придбання або збереження майна коштом іншої особи без достатніх підстав; інших дій грома­дян та організацій; подій, з якими закон пов'язує наступ цивільно-правових наслідків.

Юридичні факти в цивільному праві поділяються на юридичні дії та юридичні події.

Юридичні дії — це такі юридичні факти, спричи­нення яких залежить від волі людей та породжує певні правові наслідки (наприклад, укладання учас­никами цивільних правовідносин певного договору).

Дії, що вчиняються

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать