Держава і державне управління

Зміст

Вступ

1. Держава. Державна влада. Устрій та форми держав

2. Функції державного управління

3. Принципи державного управління

4. Філософія державного управління

Заключення

Література

Вступ

Тема реферату «Держава і державне управління» з дисципліни «Державна служба в Україні».

Дієве і кваліфіковане державне управління не лише дозволяє чітко виконувати основні державні функції, а й забезпечує сталий та успішний розвиток будь-якої держави, в тому числі й України - як незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Думка про те, що ефективність державного управління прямо залежить від якості управлінського апарату, склалась ще у Стародавньому світі. Філософи Еллади, Риму і Китаю рекомендували доручати управління державою порядним, компетентним, мудрим людям, які б були патріотами своєї Батьківщини.

Ці рекомендації, розвинені та доповнені протягом тисяч років не втратили слушність до сьогодні.

Вивчення курсу “Державна служба в Україні” має допомогти у вирішенні декількох нагальних завдань, в тому числі:

- Знайомство зі стислою історією розвитку державного управління і державної служби.

- Засвоєння накопиченого зарубіжного та вітчизняного досвіду державного управління і державної служби.

- Оволодіння правовими джерелами державної служби.

- Набуття практичних навичок та вмінь, необхідних не лише фахівцям державного управління і державної служби, а й – майбутнім інженерам, менеджерам бізнесу, промисловості, органів самоврядування і громадських організацій, фахівцям трудового, комерційного, фінансового, адміністративного чи кримінального права.

- Підвищення компетентності, професіоналізму та патріотизму майбутніх фахівців народного господарства і державних службовців чи службовців місцевого самоврядування в нашій країні.

Мета роботи – ознайомлення з функціями, принципами та філософією державного управління тощо.

1 Держава. Державна влада. Устрій та форми держав

Держава– це організаційно-правова структура публічно-політичної влади, яка має суверенні повноваження регулювати суспільні взаємовідносини в межах країни та визначати відносини з зовнішнім світом.

Державна влада - це форма соціальних відносин, що характеризується здатністю та можливістю впливати на характер і напрям діяльності людей, їх об'єднань за допомогою економічних, організаційно-правових та ідеологічних механізмів, а також за допомогою авторитету, традицій, примусу та інших засобів.

Для здійснення влади держава створює певні інститути, які визначають її форми. Слід розрізняти [АЛС1, с.71-73; НЕР1, с.245-253; КІС1, с.237-245]:

- Форму адміністративно-територіального державного устрою – спосіб територіальної організації державної влади.

- Форму політико-правового режиму – спосіб здійснення державної влади.

- Організаційно-керівну форму правління – спосіб організації та формування верховної державної влади.

- Історично-формаційний тип держави.

За формою адміністративно-територіального державного устрою розрізняють такі види держав:

- унітарні (Польща, Франція, Чехія);

- федеративні (Російська Федерація, США, ФРН);

- регіональні (змішані) (Іспанія, Італія);

- конфедеративні (США XVIII ст., Швейцарія XIV – XIX століть).

Форми політико-правових режимів поділяють на:

За організаційно-керівною формою правління розрізняють типи держав:

Розрізняють такі історично-формаційні типи держав:

- рабовласницькі;

- феодальні;

- буржуазні;

- соціал-демократичні.

Вище наведена класифікація носить умовний характер.

Так Велика Британія формально є монархією, але за суттю - це демократична держава (парламентська республіка), так само як і Італія.

Північна Корея формально є народно-демократичною республікою, але за суттю - це тоталітарна (недемократична) держава з одноосібною диктатурою.

Тому все частіше застосовується більш сучасний поділ держав на:

- демократичні правові держави;

- тоталітарні чи авторитарні держави.

Демократичною правовою державою можемо називати державу, в якій забезпечено верховенство права, вона має легітимне правління, розвинену і несуперечливу правову систему, реальний поділ гілок влади, їх взаємоконтроль та громадянське суспільство [НЕР1, с.310; ЩЕБ1, с.5].

Найбільший внесок у формування концепції правової держави було внесено британським філософом Джоном Локком (1632-1704) та американським філософом, третім президентом США Томасом Джефферсоном (1743-1826) [КФС1, с.240; НЕР1, с.268-315; УСЭ4, с.141-142]. А сам термін “правова держава” введено німецькими правниками К.Т.Велькером та Р.фон Молем в першій третині ХІХ століття. В англомовних країнах синонімом цього терміну є більш влучний термін “правління права”(ruleoflaw) [НЕР1, с.286; WEK1, s.25; MOR1, s.71].

2 Функції державного управління

Спільна ознака функцій державного управління (за Бернаром Гурне) - це забезпечення колективних потреб населення [ГУР1, с.21-23].

Серед державних функцій Б.Гурне розрізняв головні, допоміжні та командні. Кількість головних функцій зростає постійно.

Головні функції державного управління поділено на 4 групи:

- Функції верховної влади:

оборона;

зовнішні зв’язки ;

поліційна слу

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать