Понняття і значення представництва

Міністерство аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет

Кафедра

правових дисциплін

Реферат

На тему:

«Поняття і значення представництва»

Виконала студентка

Умань 2006р.

Під представництвом розуміється здійснення однією особою, представником, в межах повноважень операцій і інших юридичних дій, що є у нього, від імені і на користь іншої особи, що представляється. Операція, скоювана представником на підставі його повноважень, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки представляється.

Потреба в представництві виникає тоді, коли той, що сам представляється через закон (наприклад через відсутність дієздатності) або конкретні життєві обставини (наприклад через хворобу, відрядження, зайнятість) не може особисто здійснювати свої права і обов'язки, але часто до послуг представників вдаються ради того, щоб скористатися спеціальними знаннями і досвідом представника, заощадити час і засоби і т.п.

За допомогою представництва можуть здійснюватися не тільки майнові, але і деякі особисті немайнові права, проте не допускається здійснення через представників операцій, які по своєму характеру можуть бути зроблені тільки особисто, а також інших операцій у випадках, передбачених законом (наприклад тільки особисто можна скласти заповіт, укласти договір довічного змісту і ін.).

2. Суб'єкти представництва.

У відносинах представництва прийнято розрізняти три суб'єкти - що представляється, представника і третю особу, з яким у того, що представляється виникає правовий зв'язок завдяки діям представника.

В ролі того, що представляється може виступати будь-який суб'єкт цивільного права, - юридична особа або громадянин незалежно від стану дієздатності. Представником же може бути не кожен, перш за все це повинні бути громадяни, що володіють повною дієздатністю, як виняток як представники юридичних осіб у сфері торгівлі і обслуговування можуть вступати громадяни, що досягли трудового повноліття, тобто 16 років. Юридичні особи можуть приймати на себе функції представників, якщо це не розходиться з тією метою і задачами, які вказані в їх засновницьких документах. Відповідно до статті не має права бути представниками в суді особи, виключені з колегії адвокатів, слідчі, судді, прокурори, крім випадків, коли вони виступають як вповноважених відповідного суду, прокуратури або як законні представники.

Як третя особа, з яким що представляється за допомогою представника укладає цивільно-правову угоду або скоює іншу юридичну дію, може виступати також будь-який суб'єкт цивільного права. Закон лише забороняє представнику скоювати операції від імені того, що представляється відносно себе особисто, а також відносно іншої особи, представником якого він одночасно є, за винятком випадку комерційного представництва. Наприклад, представник не може сам купити майно, яке доручив йому продати той, що представляється.

3. Повноваження представника. Підстави виникнення представництва.

Дії представника створюють, змінюють або припиняють цивільні права і обов'язки представляється лише тоді, коли вони скоюються в межах наданих представнику повноважень. Якщо ж представник перевищує свої повноваження, той, що представляється вільний від яких би те ні було зобов'язань перед третьою особою, з яким представник вступив у правові відносини від його імені. Повноваження є міра можливої поведінки представника по відношенню до третіх осіб. Саме через надане йому повноваження представник укладає з третіми лицями операції і скоює інші юридичні дії від імені і на користь того, що представляється.

Виникнення у представника необхідного повноваження пов'язане перш за все з волевиявленням представляється, а також з іншими юридичними фактами. Згідно статті 182 Цивільного кодексу повноваження представника можуть грунтуватися на довіреності, адміністративному акті або законі. Об'єм і характер повноважень представника, а також умови їх здійснення прямо залежать від лежачих в основі представництва юридичних чинників.

Наявність у представника повноважень - неодмінна умова всякого представництва. Проте, зустрічаються і такі випадки, коли операції і інші юридичні дії від імені і на користь одних осіб скоюються іншими особами, що не мають на це необхідних повноважень. Іноді така ситуація виникає в чистому вигляді, коли між учасниками цивільного обороту взагалі відсутня яка-небудь попередня домовленість про представництво. Наприклад, громадянин, знаючи, що його знайомий потребує дачного приміщення, але не маючи від нього із цього приводу ніякого конкретного доручення, укладає від його імені договір про оренду будинку.

Частіше, в реальному житті має місце так зване уявне представництво, коли учасники цивільного обороту вважають, що діють відповідно до правил про представництво, але насправді представник відповідним повноваженням не володіє. Прикладами такого уявного представництва можуть служити випадки неправильного оформлення довіреності, припинення її дії у зв'язку із закінченням терміну, відміною її що представляється і т.п.

Нерідко трапляється, що представник має в своєму розпорядженні повноваження, проте при його здійсненні виходить за його межі, наприклад, укладає договір про придбання для майна, що представляється, в набагато більшій кількості, ніж йому було доручено.

У всіх випадках опе