Умови настання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові

Реферат

З трудового права України

На тему: " Умови настання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові"

План

Вступ

Поняття та особливості матеріальної відповідальності роботодавця

Підстави для матеріальної відповідальності роботодавця

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проголошення України демократичною, соціальною та правовою державою, найвищою соціальною цінністю якої є людина, вимагає реформування чинного законодавства, приведення його у відповідність з міжнародними нормами і стандартами. Однією з важливих галузей права і законодавства, які потребують свого реформування, є трудове. Зокрема, велику увагу слід приділити питанню матеріальна відповідальність роботодавця у трудових правовідносинах. У чинному КЗпП України в главі "Гарантії при покладенні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації" передбачена лише відповідальність однієї сторони трудового договору - працівника і немає самостійного інституту, який знаходив би відображення в окремій главі Кодексу, де врегульовувалися б питання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником.

Реформування трудового законодавства, в тому числі і норм, що регулюють матеріальну відповідальність, потребує не удосконалення чи уточнення окремих норм, а розробки нових концептуальних підходів щодо правового регулювання питань матеріальної відповідальності, що зумовлено становленням та розвитком ринкових відносин у нашій державі, в тому числі й у сфері праці.

Підстави та умови настання матеріальної відповідальності власника (роботодавця) у КЗпП України не встановлено. Окремі норми, які визначають матеріальну відповідальність власника перед працівником за порушення трудового законодавства, що призвело до заподіяння шкоди, розпорошені по всьому Кодексу. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, завдану працівнику врегульовано як трудовим, так і цивільним законодавством. Так, якщо питання матеріальної відповідальності роботодавця за ушкодження здоров'я працівника врегульовано чинним трудовим законодавством, то в інших випадках матеріальної відповідальності власника або уповноваженого ним органу, наприклад, у випадку матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну незабезпеченням збереження особистих речей працівника під час роботи на практиці застосовуються норми цивільного законодавства. Ці та інші випадки, потребують регламентації нормами трудового законодавства.

Поняття та особливості матеріальної відповідальності роботодавця

Матеріальна відповідальність роботодавця здійснюється з урахуванням загальних принципів матеріальної відповідальності сторін трудового договору, одним з яких є те, що відшкодуванню підлягає лише пряма дійсна шкода. Для сторони роботодавця це означає, що майнова шкода складається із таких сум, на які працівник мав право, але був позбавлений їх внаслідок незаконних дій роботодавця. Тобто до шкоди входить втрачений внаслідок незаконних дій роботодавця заробіток працівника. Окрім того, на відміну від матеріальної відповідальності працівника, роботодавець зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівникові, порушенням його законних прав. Отже, така матеріальна шкода складається принаймні з двох частин: майнового і немайнового характеру. Крім відшкодування працівникові матеріальної шкоди, статтею 237-1 КЗпП передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівником й моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться в разі, якщо порушення законних прав працівника призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як ми вже зазначали питання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівнику, чинним КЗПП не регулюється. Це питання регулюється: ЗУ "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року; “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року; Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року; Правилами відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. №472. Проект Трудового кодексу України станом на 10.12.2009 р. визначає підстави та умови відповідальності роботодавця і досить чітко. Так, роботодавці, винні у порушенні норм трудового законодавства, невиконанні умов колективних договорів і угод притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності згідно з законом. Роботодавець несе відповідальність перед працівником за умови, якщо він не доведе, що шкоду заподіяно внаслідок дії непереборної сили. Стосовно саме матеріальної відповідальності роботодавця, то відповідно до ст.421 проекту ТК України роботодавець зобов’язаний забезпечити збереження майна працівника, якщо такий обов’язок покладено на роботодавця трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, а також у випадках, якщо знаходження майна працівника на території, в приміщеннях робот