Характеристика громадянського суспільства
1.Поняття, ознаки та структура громадянського суспільства
Громадянське суспільство – це об’єднання вільних із рівними правами людей, кожному з яких державою забезпечуються права і юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, а також брати участь в політичному житті.[1]
Ознаки громадянського суспільства :
- Визнання автономії особи своїм головним суб’єктом, а її прав і свобод, честі і гідності – вищими соціальними цінностями.
- Самореалізація права вільних і рівноправних громадян через такі інститути, як сім’я, церква, різні об’єднання, ЗМІ.
- Добровільне формування інститутів – громадських об’єднань на засадах самоорганізації та самоврядування та регулювання внутрішніх відносин відповідно до корпоративних норм, які створює кожний з них.
- Взаємодія громадських об’єднань як вільних і рівноправних партнерів, що перебувають у відносинах конкуренції і солідарності.
- Задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людини та її добровільних об’єднань завдяки громадській співпраці, що відбувається поза безпосереднім втручанням держави.
- виступає носієм принципу верховенства права на основі обов’язкового взаємного впливу на державу та обов’язкової співпраці.
- Забезпечує самоорганізацію і структурування населення в народ - цілісний і повновладний суб’єкт права завдяки комплексу комунікативних правових інститутів.
- Слугує соціальним джерелом формування правової держави.[2]
Структурні елементи громадянського суспільства:
1. Вільні, рівноправні, самостійні індивіди, тобто кожен громадянин визнається найвищою цінністю в державі, його права, свободи та інтереси забезпечуються всіма можливими засобами державного впливу.
2. Недержавні об’єднання індивідів, тобто потреби особи виражаються та здійснюються через такі інститути громадянського суспільства, як сім’я, церква, профспілкові організації, партії, громадські об’єднання, спортивні товариства, наукові та культурні асоціації.
3. Суспільні відносини між індивідами, що розвиваються на основі рівності та самоврядування(економічні, соціальні, релігійні, етичні, політичні, правові).
2. Етапи та умови формування громадянського суспільства
Основні етапи :
I етап - (XVI—XVII ст.ст.)
На даному етапі відбувається процес визрівання передумов (економічних, політичних, ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом.
II етап - (кінець XVII — кінець XIX ст.ст.)
В цей період формується громадянське суспільство в найбільш розвинутих буржуазних країнах на засадах загальної юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.
Формальна рівність відкриває можливості для прояву індивідуальності: з'являється громадянин як самостійний суб'єкт, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства. Він конституційно наділений певним комплексом прав, свобод і водночас несе відповідальність перед суспільством. Держава все більше віддаляється від виконання функцій власника. Розвиваються правові механізми, що стримують політичну владу, підкоряють її закону. Відбувається становлення представницької демократії — постійно діючих представницьких загальнонаціональних установ парламентського типу зі суворо позначеними повноваженнями затверджувати податки і приймати закони.
III (рубіж XIX ст. — по теперішній час)
В цей час відбувається розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організацією праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до рук вчених-спеціалістів (менеджерів) із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму; розширення і поглиблення рівноправності людей.
Умови формування громадянського суспільства:
- Наявність закріплення цивілізаційного статусу сім’ї в громадянському суспільстві, передбачає законодавче забезпечення гідного існування і стимулювання добровільного та рівноправного інституту сім’ї, з обов’язковим правовим захистом як батьків, так і дітей. Одночасно відбувається стимулювання та державна підтримка материнства та дитинства.
- Закріплення цивілізаційного статусу економіки, виражається в законодавчому забезпеченні умов розвитку конкурентності, плюралізму та рівності всіх форм власності.
- Закріплення цивілізаційного статусу екології, передбачає державну охорону навколишнього середовища, формування економічного та енергозберігаючого розвитку промисловості, з обов’язковою нейтралізацією негативного впливу виробництва на навколишнє природне середовище.
- Закріплення та стимулювання цивілізаційного статусу громадянської активності, передбачає закріплення в законодавчих актах можливості мирної участі населення у виборчому процесі формування державної влади та органів місцевого самоврядування. Також передбачає подальший розвиток демократії та політичного плюралізму.
- Наявність та закріплення цивілізаційного статусу інформації, полягає в забезпеченні, за допомогою нормативно-правових актів, свободи слова, висловлення власних думок, забороні цензури та доступу до необхідної інформації.
3. Погляди юристів-науковців про громадянське суспільство
3.1 Уяви науковці
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов.