Роль та перспективи діяльності прокуратури у формуванні демократичної держави

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Юридичний факультет

Кафедра

Реферат на тему:

Роль та перспективи діяльності прокуратури у формуванні

демократичної держави

Студента 3-го курсу

Науковий керівник:

Ужгород 2007

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ПЕРСПЕКТИВА ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

РОЗДІЛ ІІ. ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ

РОЗДІЛ І. ПЕРСПЕКТИВА ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

Україна, вступивши на шлях розвитку і становлення дійсно суверенної і незалежної держави, неухильно орієнтуючись на визнані світовим співтовариством демократичні і гуманістичні по своєму складі і спрямованістю міжнародні стандарти, приступила до формування державних інститутів, системи національного права.

В умовах катастрофічного росту злочинності, у тому числі організованої і корумпованої, а також погіршення її криміногенної характеристики, зростає роль органів прокуратури в посиленні нагляду за органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукову діяльність у забезпеченні одного з головних принципів кримінального судочинства - невідворотності покарання за кожний вчинений злочин.

В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, духовній та іншій сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.

Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку.

Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованою. Вона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньої безпеки держави.

Характерною ознакою суспільних відносин стала зневага до законів та їх ігнорування.

Кримінальні структури проникнули в сферу економіки, зовнішньо-економічну діяльність, кредитно-банківську систему. Рекет контролює діяльність суб'єктів бізнесу.

За такої ситуації правоохоронні, інші державні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших факторів беззаконня. Усі це загострює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значної частини населення до закону.

У зв'язку з цим зростає роль не тільки прокуратури а й взагалі контрольно-наглядової функції держави, щодо виконання вимог закону.

Гарантія свободи має бути збалансована гарантією проти сваволі. Незалежність і відповідальність мають бути врівноважені. Підпорядкованість усіх прокурорів Генеральному прокуророві України і його відповідальність перед парламентом будуть гарантувати потужний баланс незалежності і контролю.

Повне включення прокуратури до складу виконавчої влади несе в собі небезпеку впливу з боку останньої на прокуратуру та служіння її політичній меті і базовим політичним поглядам Уряду.

Виходячи з вимог Конституції України щодо самостійності прокуратури як державної системи, правове положення прокуратури в проекті нового Закону України "Про прокуратуру", слід визначити як щось середнє між виконавчою і судовою владою. Таке становище прокуратури дає об'єктивну можливість виконувати незалежний нагляд за законністю органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукову діяльність, а також адміністраціями місць позбавлення волі[1] .

З проголошенням України суверенною державою об'єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема прокуратури. Цей процес прискорився і набравши більш конкретних форм у зв'язку з вступом України до Ради Європи і прийняття Конституції України.

Але тут треба мати на увазі, що реформа – це не революція. Реформа – від латинської означає перетворення, зміну, нововведення, що не знищує основ існуючої структури. Конституція України, хоч і внесла деякі суттєві зміни в організацію і діяльність прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостійної інституції з її специфічними функціями та повноваженнями. І такий підхід певною мірою відповідає історичному досвіду.

Науковий підхід до вирішення питання щодо місця прокуратури потребує серйозного аналізу функціонування правоохоронних органів, зокрема прокуратури, у більшості європейських країн. Наприклад, прокуратура Словацької Республіки та Угорщини самостійні органи, непідпорядковані виконавчій владі. У Польщі та Австрії прокурори підпорядковані міністрові юстиції. Від виконавчої влади, незалежні прокурори в Білорусі, Латвії, Росії, Португалії та Македонії. Навпаки, підпорядковані виконавчій владі прокурори Німеччини, Франції, Данії, Голландії. Поряд існують ще дві моделі.

В Іспанії, Албанії, Болгарії, Хорватії прокуратура входить до складу судової влади, а у Швеції прокуратура хоча і є частиною виконавчої влади -не підпорядкована міністру юстиції. Повне підпорядкування прокуратури законодавчій владі має свої переваги у високому ступені незалежності прокурорів від будь-яких органів. Але поряд з цим має також і недоліки в надмірн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать