Використання сучасних можливостей судових експертиз у слідчій діяльності

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ У СЛІДЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Поняття судової експертизи. Правові підстави призначення судових експертиз

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють судово-експертну діяльність є наступні:

Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. зі змінами станом на 2007 рік.

Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року (із наступними змінами і доповненнями станом на 15 березня 2006 року).

Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду № 8 від 30.05.1997 р.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз / Затверджена наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 р., із змінами, внесеними згідно з наказами МЮ України № 144/5 від 30.12.2004 та №59/5 від 10.06.2005.

Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України / Затверджена наказом МВС України № 682 від 30.08.1999 р.

Поняття судової експертизи визначено у ст.1 Закону України «Про судову експертизу», у відповідності до якої:

- Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду. Згідно ст.65 КПК висновок судового експерта є джерелом доказів у справі.

- Спеціальні знання – це знання, отримані у результаті навчання та практичної діяльності у галузі науки, техніки, мистецтва та інших. Юридичні знання до спеціальних не відносяться.

Фактичними підставами для призначення судової експертизи є:

По-перше: ч.1 ст.75 КПК „Висновок експерта”, у відповідності до якої експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

По-друге: ст.76 КПК яка визначає випадки обов’язкового призначення експертизи у наступних випадках:

для встановлення причин смерті;

для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;

для визначення психічного стану підозрюваного або обвинувачуваного при наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст.155 КК;

для встановлення віку підозрюваного або обвинувачуваного, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Крім того, згідно з п.16 Постанови Пленуму ВС від 30.05.97р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»:

– Судово-медична експертиза призначається... ...щодо осіб, які у зв’язку зі своїми фізичними вадами не здатні правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них показання (з посиланням на ст.69 КПК «Особи, що не підлягають допиту, як свідки»)

При цьому вказаний вище перелік не є вичерпним! На практиці в обов’язковому порядку призначаються експертизи у справах про незаконний обіг наркотиків, холодної та вогнепальної зброї, про ДТП, інші аварії, техногенні катастрофи та ін.

Юридичною (правовою) підставою для проведення судової експертизи є постанова слідчого про призначення експертизи у відповідну експертну установу або експертові.

Основні напрямки реформування інституту судової експертизи:

1) виведення експертних служб зі структури органів досудового слідства. З підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України мають бути виведені всі експертні установи, які входять до його структури та які проводять більшість експертиз у кримінальних справах (науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при управліннях Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві та Севастополі). Вказані експертні установи можуть бути підпорядковані Міністерству юстиції України. При цьому в Міністерстві внутрішніх справ України залишаться експертні служби зі штатом експертів, достатнім для техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування.

2) забезпечення рівного доступу сторін до експертних знань і вільного вибору ними експертів. На сьогоднішній день учасники кримінального процесу вправі звертатися до експертів для проведення останніми на договірних засадах експертних досліджень з питань, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи, що випливає з п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону “Про судову експертизу” і п. 1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.

У зв’язку із проведенням експертизи на звернення учасників кримінального процесу, виникають такі проблеми: невизначеність кола експертиз, проведення яких можливе за зверненням учасників кримінального процесу, та порядку їх проведення (у т. ч. надання матеріалів кримінальної справи та об’єктів, необхідних для проведення експертизи, відібрання зразків для порівняльного дослідження тощо), невизначеність форми, у якій надаються результати експертного дослідження (висновок експерта, висновок спеціаліста, довідка тощо) та порядку оплати експерти.

3) розширення кола випадків, за яких призначення експертизи є обов’язковим. Хоча їх перелік викладений у ст. 76 КПК України як вичерпний, але слідчою та судовою практикою напрацьована значна кількість інших випадків, за яких призначення експертизи є доцільним. Так, існує необхідніст

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать