Ліцензійне провадження

Міністерство внутрішніх справ України

Одеський державний університет внутрішніх справ

Інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС

РЕФЕРАТ

на тему:

«Ліцензійне провадження»

Виконала: студентка IІкурсу V групи

Дмитрієва В.В.

Перевірив: викладач кафедри

Беньковський С.Ю.

Одеса 2010

План

Вступ

Поняття та сутність ліцензування

Принципи державної діяльності в сфері ліцензування

Висновок

Список літератури

Вступ

Перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки в Україні сприяв формуванню у 90-х роках ХХ століття нового інституту ліцензування, який має потребу в належній правовій основі функціонування.

Правовий інститут ліцензування підприємницької діяльності є відносно новим в українському законодавстві. Його формування сталося на початку 90-х років ХХ століття. Воно було пов'язано з переходом України до ринкової економіки. Саме в цей період назріла необхідність особливого виду державного нагляду за діяльністю підприємців, що займаються різними видами діяльності.

У сучасних умовах розвитку підприємництва в України актуальною є проблема нагляду держави в особі різних органів за діяльністю господарюючих суб'єктів. Цей нагляд переслідує двояку мету.

По-перше, за допомогою нагляду відбувається упорядкування створення та діяльності підприємців. Так, за допомогою нагляду, уникає створення «фірм-одноденок», не здатних відповідати за своїми зобов'язаннями, тим самим держава охороняє права і свободи своїх громадян.

По-друге, держава прагне отримувати дохід для себе і захистити свої права, монополії на найбільш пріоритетні види діяльності.

Поняття та сутність ліцензування

Питання про сутність ліцензування носить дискусійний характер. Одним з найбільш поширених в юридичній літературі поглядів на роль і призначення ліцензування є його розуміння як елемент легітимації підприємницької діяльності.

Інститут ліцензування - досить складна правова освіта. На думку Ж.А. Іонової, ліцензування є формою легітимації підприємництва. Тому, що мова йде про визнання законності повноваження економічного суб'єкта на здійснення певного виду підприємницької діяльності.

Близькою до поняття ліцензування як елемент легітимації підприємництва являється позиція, згідно з якою ліцензування являється однією з умов здійснення підприємництва. Так на думку В. Ф Попондопуло, загальною умовою діяльності підприємця являється його реєстрація, а ліцензування є додатковою умовою і лише в тих випадках, коли того вимагає законодавство.

Досить поширеним є розуміння ліцензування як адміністративно-правового режиму, що властиво вченим - адміністратівістам. Так, Д.Н. Бахрах вважає, що ліцензування - адміністративно-правовий режим, особливий порядок діяльності виконавчої влади, необхідний, перш за все, для забезпечення безпеки". при цьому в дозвільній системі поряд з ліцензуванням також виділятися атестація, акредитація, система видачі прав на керування транспортними засобами і т.д.

О. Олійник визначає ліцензування як правовий режим початку та здійснення окремих, визнаних законодавством видів підприємницької діяльності, що передбачає, по-перше, державне підтвердження та визначення меж права на ведення підприємницької діяльності, по-друге, Державний контроль над здійсненням певного виду підприємницької діяльності і, по-третє, можливість припинення діяльності з особливих підстав органами держави.

У даному визначенні мова йде про право, яке з'являється у підприємця при ліцензуванні, проте не розкривається зміст цього права. Якщо розглядати ліцензування як режим, то це спеціальний адміністративно-правовий режим діяльності органів держави, що допускають початок і здійснення окремих видів діяльності, що вводиться в якості соціально-об'єктивної та правової заходи забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави.

Однією з найбільш поширених точок зору є розуміння ліцензування як регулятора в системі державного регулювання економіки.

Незважаючи на те, що багато вчених вказують на значення в сфері державного регулювання економіки, проте розуміють його по-різному.

Іноді в загальному плані без позначення ролі ліцензування в механізмі державного регулювання економіки ліцензування розглядається як адміністративно-правовий регулятор підприємницьких відносин, який має на меті забезпечення нормального співвідношення приватних інтересів комерційної організацій з публічним інтересами суспільства в цілому.

Проте, очевидно, недостатньо вказати, що ліцензування-це регулятор, слід вказати місце ліцензування як елемента в регуляторному механізмі. При вказівці такого місця ліцензування в системі державного регулювання економіки його позначають як метод, форми, способи або засоби дл.

Так, А.Б. Агапов, вважає, що ліцензування є одним з найбільш розповсюджених способів забезпечення загальнодержавних інтересів у сфері приватно-діяльності.

На думку інших учених, ліцензування є одним з основних методів адміністративно-правового регулювання. П.М Пальчук вважає, що ліцензування не є ні підходом, ні зовнішньої формою вираження державного регулювання.

Навряд чи правильно позначають ліцензування як метод або форми регу

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать