Аграрне право України 2

Контрольна робота

з предмету

“Аграрне право України”

План

1. Аграрні правовідносини.

2. Правове положення сільсько-господарських кооперативів.

3. Задача.

4. Список використаної літератури.

Умова задачі:

На загальних зборах КСП “Світанок” були прийняті такі рішення стосовно організації і дисципліни праці:

1) У зв'язку з виробничою необхідністю протягом одного місяця збільшити тривалість робочого дня на 2 год;

2) Зменшити на ½ розмір присадибної ділянки сім'ї Петренко, два члени якої не виконали мінімуму трудової участі в сусп.виробництві;

3) Відмовити гр.-ну Зіновієву і його дружині у прийомі в членстві КСП у зв’язку з тим, що в них немає майна, яке б вони могли внести, як майновий пай;

4) Члену КСП Ткаченку знизити на 20% розмір дивідендів на майновий пай за минулий рік у зв'язку з невик. мінімуму трудової участі в сусп.виробництві.

Чи законні дані рішення?

І. Аграрні правовідносини:

1. Аграрні правовідносини у найзагальніших обрисах – це правова форма реалізації положень правових норм через застосування їх у процесі визначення й функціонування прав та обов’язків суб’єктів. Через систему аграрних правовідносин здійснюється правове регулювання тієї частини відносин, яку законодавець унаслідок їхньої відповідної суспільної ролі визнав за необхідне регулювати правовими нормами аграрного права; а це частина правовідносин, відповідно, є предметом аграрного права. Завдяки цьому аграрні правовідносини характеризуються як вольові, бо в нормах аграрного права відображено законодавця. Вольовими вони є також і тому, що недержавні, по суті, приватні юридичні особи у будь-яких організаційно-правових формах (КСГП, СпС, АТ, ТОВ та ін.) в рамках самоврядування приймають відповідні рішення з питань їхньої статутної діяльності. Вольовими вони є й тому, що селянське (фермерське) господарство в особі його голови також самостійно приймає рішення.

Суспільні аграрні відносини, що становлять предмет аграрного права, через систему правовідносин набувають значимості об’єкта аграрних правовідносин і, як такі, функціонують у процесі аграрного правозастосування. Своєрідність предмета аграрного право регулювання визначають характер, багатогранність і особливості об’єктів аграрних правовідносин. Своєю чергою, своєрідність і особливість об’єктів визначають зміст правовідносин (права та обов’язки), що виникають і реально функціонують з приводу цих об’єктів.

2. При окресленні поняття аграрних правовідносин слід виходити з визначення поняття і кола суб’єктів, їхнього правового становища, цільового призначення і функцій, а також об’єктів і змісту конкретної складової цих правовідносин, що визначаються метою, завданнями, функціями їх суб’єктів.

3. Суб’єкти аграрних правовідносин – це, насамперед, власники, які самостійно чи завдяки об’єднанню свого капіталу (створення юридичних осіб кооперативного і корпоративного типів) наділяють створених ними юридичних осіб повноваженнями суб’єктів аграрних та інших правовідносин.

Залежно від сфери діяльності, мети, завдання, функцій суб’єкти аграрних правовідносин поділяються на три групи:

а) суб’єкти ц сфері товарного виробництва продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного походження. Це – суб’єкти, засновані на різних і рівноправних формах власності та організаційно-правових формах аграрного підприємства. До них належать: приватні селянські (фермерські) господарства, підсобні господарства громадян, недержавні, по суті приватні, юридичні особи (КСГП, СпС, СВК, АТ, ТОВ), державні юридичні особи (радгоспи, інші державні аграрні товаровиробники), а також спільні аграрні підприємства (зі змішаною формою власності, з залученням іноземного капіталу).

б) суб’єкти аграрних правовідносин у сфері агровиробничого сервісу, що засновані на різних формах власності та легальних організаційно-правових формах. Це – підприємства (товариства, кооперативи), які здійснюють агрохімічне, меліоративне, виробничо-технічне та інше обслуговування аграрних підприємств з метою забезпечення нормальної, ефективної діяльності першої групи суб’єктів.

в) суб’єкти аграрних правовідносин у сфері фінансування, кредитування, страхування, торгівлі, зокрема агро- та інші банки, агро біржі, страхові компанії. Особливістю цієї групи суб’єктів є те, що вони можуть засновуватися і засновуються суб’єктами, що належать до першої групи. Це група суб’єктів покликана забезпечити нормальне функціонування першої групи як учасників ринкових відносин. Зазначені банки, біржі, страхові компанії, обслуговуючи аграрних товаровиробників, одночасно виступають, як суб’єкти ринкових аграрних правовідносин і як об’єкти права спільної часткової приватної (чи часткової колективної) власності самих аграрних товаровиробників – клієнтів цих банків, бірж.

4. Об’єкти аграрних правовідносин багатогранні. До них, насамперед, належать об’єднання загально аграрних (означених метою і предметами діяльності вищезгаданих суб’єктів аграрного підприємства) майнових, земельних, управлінських і трудових суспільних відносин як базових. Своєрідними об’єктами в базових аграрних правовідносинах виступають різні вияви останніх, зокрема, фінансово-кредитні, господарсько-договірні, соціально-побутові та інші. Суспільні відносини, що випливають із мети, предмета діяльності та функцій суб’єктів аграрного підприємства

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать