Принципи міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення

РЕФЕРАТ

Принципи міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення

міжнародний регулювання трудова міграція

Взаємний вплив міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення та суспільних відносин, які складаються в зв’язку з міжнародною трудовою міграцією населення, базується на принципах міжнародного права [6]. Принципи – це основоположні ідеї, керівні засади, які визначають зміст та напрями правового регулювання [5]. Як відзначає Г.М. Вельямiнов, принципи міжнародного права – це окремо особливо важливі норми міжнародного права [1]. Функціонування будь-якої галузі, інституту в реальному житті ґрунтується на загальнообов’язкових для всіх суб’єктів положеннях, які власне і визначають зміст правового регулювання певних відносин і виступають мірою їх поведінки. По суті, принципи відіграють роль перехідного елемента від суспільних відносин до системи правового регулювання цих відносин. Залежно від функціонального призначення та об’єкта застосування принципи права поділяють на дві групи: соціально-правові (або загальні) та спеціально-правові (галузеві), які притаманні виключно для даних правовідносин.

Загальні принципи міжнародного права відображають основний зміст сучасного міжнародного права [6], систему цінностей, яка притаманна міжнародній системі в цілому – суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи, мирне вирішення спорів тощо. Спеціально-правові принципи – це принципи, притаманні конкретному інституту права. Принципи такого регулювання належать до категорії міжгалузевих, адже вони є характерними відразу для декількох галузей (підгалузей, інститутів): міжнародного трудового права, міжнародного міграційного права та ін.

Аналізуючи систему принципів такого регулювання, доцільно розпочати з дії (впливу) загальних принципів міжнародного права на міжнародно-правове регулювання трудової міграції населення.

Доктрина міжнародного права не має єдиного визначення принципів міжнародного права. Єдине з чим погоджуються всі науковці, є те, що принципи виступають критерієм „законності“ всіх інших норм, які напрацьовуються державами у сфері міжнародної трудової міграції, а також поведінки держав у цій сфері. Загальні принципи міжнародного права здійснюють імперативне регулювання відносин суб’єктів міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення [7]. Ці принципи як імперативні норми повинні бути враховані державами при створенні норм такого регулювання і його реформування з урахуванням спеціальних (специфічних) обставин. Коротко зупинимося на основних принципах міжнародного права і їхній ролі в міжнародно-правовому регулюванні трудової міграції [1].

Принцип незастосування сили або погрози силою [12] включає зобов’язання держав утримуватися в їх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і іншим чином, який несумісний з цілями ООН (ст. 2 Статуту ООН [20]). Цей принцип поширюється на всі держави світу, а не тільки на держави-члени ООН, що було підтверджено положеннями Декларації про посилення ефективності принципу відмови від погрози сили або її застосування в міжнародних відносинах 1987 р. [10]. Зазначений принцип слід розглядати широко, адже він стосується не тільки заборони окупації території однієї держави іншою, організації, надання допомоги або участі в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі, надання своєї території іншій державі для здійснення актів агресії, але й погроз економічними санкціями у разі неприйнятності зовнішньополітичного (зовнішньоекономічного, міграційного тощо) курсу іншої держави [11]. На цьому принципі базується національний режим, який є основоположним для держав щодо їх ставлення до іноземців. Адже дії, які призводять до економічної нестабільності, такі ж небезпечні для безпеки міжнародної спільноти, як і дії, що спричиняють політичну нестабільність. Цей принцип відображається, наприклад, в таких галузевих принципах міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення: державного суверенітету щодо правового режиму імміграції; державного контролю за правовим режимом стосовно громадянина-мігранта на іноземному ринку праці; державного захисту громадян-мігрантів; заборони на примусову працю; надання національного режиму.

Для уникнення нестабільності в економічних та політичних відносинах між суб’єктами слід враховувати принцип мирного вирішення спорів таким чином, щоб не створювати загрозу міжнародному миру, безпеці та справедливості (п. 3 ст. 2 Статуту ООН [20]). Причому необхідно утримуватися від будь-яких дій, що можуть погіршити стан речей, оскільки це може ускладнити процес мирного вирішення спорів. Це стосується і міжнародного економічного права – погіршення правового становища іноземців у порівнянні зі своїми громадянами або з громадянами інших держав жодним чином не сприятиме вирішенню спору або конфліктних ситуацій між державами. Міжнародне право не обмежує суб’єктів у виборі методів вирішення спорів, включаючи переговори, судові та арбітражні процедури тощо. Даний принцип певним чином відбивається в наступних галузевих принципах МПРТМН: державного контролю за правовим режимом по відношенню до громадянина-мігранта на іноземному ринку праці; рівності умов праці; недискримінації; надання національного режиму; взаємності.

Для підтримання міжнародного миру та безпеки держави мають здійснювати міжнародне співробітництво