Своєрідність юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї

Юридична діяльність у країнах англо-американської правової сім’ї має свої особливості порівняно з країнами романо-германської правової сім’ї, причому не тільки за якісними властивостями, але й за кількісними показниками. Так, у США в період з 1880 року і по наш час кількість юристів з 60 тис. зросла до більше ніж 1 млн. осіб, тобто сьогодні кожна 270-а особа в країні є юристом [6, с. 19].

Невід’ємною і фундаментальною складовою юридичної діяльності країн англо-американської правової сім’ї є діяльність судових установ і передусім суддів. Важливість цієї професії пояснюється тим, що, окрім суто судових функцій щодо вирішення справ, судді в англо-американських країнах здійснюють і правотворчу функцію, що зумовлено природою цієї правової сім’ї.

Судова система Великобританії структурно поділяється на декілька ланок судової системи: Суд палати Лордів, який є вищою інстанцією судової системи країни, Верховний суд, Апеляційний суд, Високий суд, суд корони, діє також суд магістрату, який у свою чергу розподіляється на звичайний та стипендіарний магістрат. Кожному рівню судів притаманні власні повноваження, порядок призначення суддів, форми взаємодії з іншими судами тощо. Так, офіційний апеляційний розгляд справи в Суді палати лордів можуть здійснювати лише ординарні лорди, які призначаються Королевою [4, c. 73]. Апеляційний суд має право розглядати апеляції на рішення судів усіх інстанції, окрім суду палати лордів. Рішення суддів даного суду може змінити лише Суд палати лордів. Такий розподіл повноважень характерний для судових систем країн як англо-американської, так і романо-германської правових сімей.

Основні відмінності існують у порядках і процедурах призначення на посади суддів, або їхніх виборів, у вимогах щодо професійних якостей кандидатів, зокрема, щодо необхідності юридичної освіти, професійного досвіду тощо [20].

Судова система США має складнішу структуру, оскільки, окрім звичайного розподілу судів згідно з повноваженнями, існує ще й федеральна судова система та суди штатів. Вищою судовою ланкою є Верховний суд США та відповідно судді, які входять до його складу. Оскільки до його компетенції входить тлумачення нормативних актів, то рішення Верховного суду є остаточними та оскарженню не підлягають. До компетенції Верховного суду США входить також розгляд судових справ у першій інстанції, але, порівняно з іншим обсягом роботи Верховного суду США, він становить незначну частину. В основному до них відносяться спори між штатами.

Судом першої інстанції в системі судів федерації є окружні суди. Вони існують у кожному з 91 округу, а також в окрузі Колумбія й Пуерто-Рико. У кожному окрузі існує щонайменше два судді, а максимальна кількість суддів, які можуть бути на посадах в одному окрузі, законодавчо не обмежується. Кількість суддів, які розглядають справи в певному окрузі, обумовлюється як кількістю населення, так і навантаженням на суддів у даному окрузі. Невелика кількість федеральних суддів пояснюється тим, що основна частина кримінальних злочинів та цивільних спорів урегульована законодавством штатів і підлягає їхній юрисдикції. Окрім справ, які пов’язані з федеральним законодавством, федеральні суди розглядають справи, сторонами яких виступають громадяни різних штатів, що пов’язано з відмінностями в законодавстві штатів.

У системі федеральних судів існує апеляційний окружний суд, який складається з 13 установ. Особливістю діяльності цих судів є те, що через специфічність законодавства рішення, прийняте в одному «апеляційному окрузі», не обов’язково має юридичну силу в іншому, оскільки законодавство в даних округах може відрізнятися. У таких випадках справа надходить до Верховного суду США, оскільки, як уже зазначалося, це входить до його повноважень.

Окрім судів загальної юрисдикції, до системи федеральних судів входять апеляційний суд, суди зі спеціальними повноваженнями, зокрема, податковий суд, суди, які займаються справами військових, ветеранів тощо.

Судова система штатів є різноманітною, оскільки кожен штат має повноваження створювати власну систему судових установ. Найнижчою ланкою судової структури будь-якого штату США є місцеві судові установи, судді яких розглядають, в основному, дрібні цивільні та кримінальні справи. Розміри позовів, строк і міра покарання, яку можуть виносити судді, визначаються законодавством кожного штату окремо. Такі суди, які в США мають назву мирових або світських судів, у більшості випадків є аналогами магістратських судів Великобританії.

До іншої ланки судової системи відносяться суди першої інстанції, що мають більш широку юрисдикцію, а найвищою ланкою судової системи штатів є Верховний суд штату. До кола компетенції суддів цієї судової установи входить і розгляд апеляційних справ, що надходять до нього з нижчих судів та від федеральних судів. До повноважень цього суду входить тлумачення законодавчих актів штату, а також повноваження скасовувати не тільки ті закони, які суперечать федеральній конституції, а й аналогічні положення конституції штату, що закріплено в ст. 4 Конституції США.

На відміну від системи прецедентів, створеної в Великобританії, де будь-який суд може використовувати прецедент, створений іншим уповноваженим судом, у США таке неможливо з огляду на відмінності у законодавствах окремих штатів. Тому судді можуть використовувати прецеденти, створені в інших штатах, лише за умови тотожності законодавства. Проте, саме така судова практика сприяла прийняттю деяких н