Огляд кримінального кодексу України

Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах . Відп. ред. В.Т.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава І Загальні положення

Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу

Кримінальний кодекс України має завданням охорону суспільного ладу України, його політичної і економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян і всього правопорядку від злочинних посягань.

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинними, і встановлює покарання, що підлягають застосуванню до осіб, які вчинили злочини.

(Стаття І із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 2. (Стаття 2 виключена згідно із Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 3. Підстави кримінальної відповідальності

Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, вин­на у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчини­ла передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповід­но до закону.

(Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83)

Глава II Межі чинності Кримінального кодексу

Стаття 4. Чинність Кримінального кодексу щодо діянь, вчи* нених на території України

Усі особи, які вчинили злочини на території України, підлягають відпо­відальності на підставі цього Кодексу.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представ­ників іноземних держав та інших громадян, які згідно з чинними закона­ми і міжнародними договорами не підсудні в кримінальних справах су­дам України, в разі вчинення цими особами злочину на території Украї­ни, вирішується дипломатичним шляхом.

(Стаття 4 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 5. Чинність Кримінального кодексу щодо діянь, вчи­нених за межами України

Громадяни України, які вчинили злочини за межами України, підля­гають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо вони при­тягнуті до кримінальної відповідальності або віддані до суду на тери­торії України.

На тих же підставах несуть відповідальність перебуваючі в Україні особи без громадянства, які вчинили злочини за межами України.

Якщо названі особи за вчинені злочини зазнали покарання за кордо­ном, суд може відповідно пом'якшити призначене їм покарання або по­вністю звільнити винного від відбування покарання.

Іноземні громадяни за злочини, вчинені поза межами України, підля­гають відповідальності за кримінальними законами України у випадках, передбачених міжнародними договорами.

(Стаття 5 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83: Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 6 . Чинність кримінального закону в часі

Злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв під час вчинення цього діяння.

Закон, що усуває караність діяння або пом'якшує покарання, має зво­ротну силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання,

Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зво­ротної сили не має.

(Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законам № 2547-12 від 07.07.92)

Глава III Про злочин

Стаття 7. Поняття злочину

Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке пося­гає на правопорядок.

Не е злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить оз­наки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не являє суспільної небезпеки.

(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4571-10 від 12.01.83; Законом № 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 7'. Поняття тяжкого злочину

Тяжкими злочинами визнаються перелічені в частині 2 цієї статті умисні діяння, що являють підвищену суспільну небезпеку.

До тяжких злочинів належать: особливо небезпечні злочини проти держави (статті 56—60, 62, 63, 63'); порушення рівноправності грома­дян залежно від їх расової, національної приналежності чи ставлення до релігії при обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 і 3); бандитизм (стаття 69); дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ (стаття 69'); контрабанда (стаття 70); контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (стаття 70'); масові безпорядки (стаття 71); пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стат­тя 78); пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів при обтяжуючих обставинах (стаття 78' частини 2 і 3);

виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (стаття 79);

порушення правил про

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать