Удосконалення процесу здійснення підготовчих етапів систематизації банківського законодавства України

банківський законодавство інкорпорація консолідація кодифікація

Проведення систематизації вітчизняного банківського законодавства – досить складна процедура. Її ефективність багато в чому залежить від рівня організації роботи над нею. Адже це своєрідний і непростий процес, який вимагає відповідних послідовних дій. Складність процесу систематизації обумовлена обсягом нормативної фінансово-правової бази, що регулює банківську діяльність, та нестабільністю банківського законодавства.

У попередніх розділах даної роботи нами було запропоновано здійснити систематизацію банківського законодавства України у формах інкорпорації, консолідації та кодифікації, які фактично виступатимуть послідовними фазами процедури систематизації банківського законодавства. Розглянемо їх детальніше.

Початковими (первинними, базисними) фазами процедури систематизації банківського законодавства України є інкорпорація та консолідація. Щодо інкорпорації, то застосовуючи дуалістичний підхід, її необхідно здійснити у двох послідовних напрямках.

Перший напрям інкорпорації банківського законодавства передбачає систематизаційну діяльність Науково-дослідного інституту фінансового права, фахівці якого забезпечать глибоконауковий аналіз банківського законодавства України. І другий – коли інкорпорацією нормативно-правових актів, норми яких регулюють банківську діяльність в Україні, займеться Міністерство юстиції України згідно повноважень, наданих Верховною Радою України.

Варто зазначити, що за необхідності при інкорпорації фінансових нормативно-правових актів, виданих Національним банком України, Міністерство юстиції України може звернутися до нього і уповноважити здійснити деяку частину роботи по інкорпорації актів Національного банку України. Адже саме Національний банк України є інформаційно- статистичним осердям фінансово-кредитної системи нашої держави.

Повноваження уповноважених суб’єктів, які проводять інкорпорацію, є дуже своєрідними. Вони зумовлені, по-перше, межами правотворчих можливостей органу, який видав акт, і межами підвідомчої йому території, по-друге, юридичною чинністю актів, що включаються у збірник, і простором їх дії.

Крім того, вирішення усіх питань, порушених в інкорпорованих документах, має бути у компетенції відповідного органу, а його акти – мати рівну або вищу юридичну чинність порівняно з тими, які увійшли до збірника. Тільки за дотримання цих умов інкорпоратор має право вносити у раніше прийняті акти зміни, викликані новими умовами життя. Якщо ж інкорпоратор неспроможний здійснити такі завдання, то він має право звернутися з пропозицією до відповідних правотворчих органів [7; с.174].

Після проведення інкорпорації банківського законодавства у таких двох напрямках, необхідно об’єднати результати таких інкорпорацій, внаслідок чого будуть усунуті недопрацювання та можливі неточності в інкорпорованих збірниках.

Усі результати попередньої інкорпорації банківського законодавства передаються іншому уповноваженому суб’єкту систематизаційного процесу. Таким суб’єктом має стати Комісія із систематизації банківського законодавства, яка об’єднає отримані дані. Може виникнути питання: чи доцільно створювати таку комісію, адже витрачаються досить значні державні кошти. Можна ж, наприклад, доручити Національному банку України проведення систематизаційної діяльності. Проте, по-перше, така діяльність носить не офіційний, а офіціозний характер, а по-друге, розробка положень Банківського кодексу України не буде об’єктивною, оскільки цей нормативно-правовий акт розроблятиме суб’єкт, правовий статус якого у цьому ж акті і визначатиметься. На нашу думку, більш правильним вважається створення незалежної комісії, до складу якої входили як представники Національного банку України, так і незацікавлені особи.

Беручи до уваги те, що до компетенції Міністерства юстиції України належить як розробка нормативно-правових актів і проведення юридичної експертизи цих проектів, так і впровадження систематизації законодавства України, можна запропонувати, щоб Комісія із систематизації банківського законодавства була утворена при Міністерстві юстиції України.

Початку проведення інкорпорації банківського законодавства передує планування всієї систематизаційної процедури, і разом з тим порядок та строки створення Комісії із систематизації банківського законодавства. Тому, перш ніж розпочати роботу над проведенням систематизації банківського законодавства в цілому, Міністерство юстиції України повинно розробити детальний план її здійснення. Адже, зазначає В.Опришко, це своєрідний і непростий процес, який вимагає відповідних послідовних дій незалежно від того, чи йдеться про кодифікацію, чи про інкорпорацію.

Іншими словами, слід певним чином регулювати зазначений процес на основі реалізації в першу чергу таких його функцій, як планування робіт по систематизації законодавства; організація та координація діяльності органів державної влади щодо забезпечення робіт по систематизації; наукове забезпечення процесу систематизації; участь громадян та їх об’єднань у систематизації законодавства; інформаційно-пропагандиське забезпечення систематизації законодавства. Безперечно, цей перелік функцій, які повинні сприяти реалізації процесу систематизації законодавства, не є вичерпним [14; с.68].

Комісія із систематизації банківського законодавства повинна бути всеукраїнського значення. Як правило, до складу подібної комісії (робочої групи) входять досить