Громадська думка і ЗМІ та їх вплив на забезпечення законності та профілактики правопорушень у службовій діяльності працівників міліції

Реферат з теми:

Громадська думка і ЗМІ та їх вплив на забезпечення законності та профілактики правопорушень у службовій діяльності працівників міліції

Важливим джерелом зміцнення законності в органах і підрозділах міліції є соціальна інформація, що містить оцінку їх службової діяльності. Основні вимоги, які пред’являються до них щодо забезпечення законності, сформульовано і викладено в Основному Законі, де у кожній статті наголошено на правах і обов’язках громадян України. Конституційні положення деталізовано у Законі України «Про міліцію» та інших нормативних документах.

Проблема забезпечення законності у діяльності міліції, спрямованої на захист прав і свобод громадян, їх безпеки, вимагає обґрунтованого наукового аналізу, нових підходів до здійснення організаційно-управлінської стратегії МВС. У цьому аспекті суттєву роль відіграє громадська думка, зокрема орієнтована на шляхи вирішення багатьох проблем, що існують в адміністративно-управлінській діяльності міліції. Управління процесом боротьби з адміністративними правопорушеннями передбачає постійне вивчення громадської думки про роботу органів і підрозділів адміністративної служби міліції з метою прийняття своєчасних і ефективних управлінських рішень, удосконалення їх службової діяльності, виявлення і усунення причин, що сприяють існуванню та поширенню негативних суджень про роботу міліції та її окремих представників.

У цьому аспекті в полі зору громадськості перебуває службова діяльність ДІМ. Слід сказати, що саме дільничний здійснює самостійно або бере участь у реалізації, на закріпленій за ним адміністративній дільниці, практично, усіх функцій міськрайоргану внутрішніх справ (на нього покладено 86 функціональних обов’язків і 276 видів робіт) [1, с.58]. Свої функції, на адміністративній дільниці, інспектор здійснює за допомогою громадських формувань – вуличних і домових комітетів, ДНД, спілкуючись з ними, отримує не тільки цінну оперативну інформацію, а й реальну допомогу і підтримку [5, с.237].

Окрім служби ДІМ, сутність міліції багато в чому визначає ППСМ. МВС України приділяє постійну увагу вдосконаленню її діяльності, підвищенню результативності роботи цих підрозділів, поліпшенню професійної підготовки міліціонерів, впровадженню прогресивних форм і методів роботи, оскільки саме ця служба репрезентує міліцію у безпосередніх стосунках з громадянами. Нині акцент у поведінці міліціонера ППСМ зміщується у бік зближення взаємодії з населенням, формування у людей впевненості у тому, що патрульний міліціонер завжди готовий прийти на допомогу. Служба патрульного організована так, щоб 50,0%-70,0% робочого часу витрачалося ним на контакти з населенням у місцях патрулювання. У процесі патрулювання міліціонери ППСМ, спілкуючись з населенням, надають йому різні послуги і допомогу, а від нього одержують необхідну інформацію.

Якщо представники цих двох служб мають для спілкування досить широкий контингент, то у працівників ДАІ – «аудиторія», певною мірою, специфічна і спеціалізована, адже йдеться про учасників дорожнього руху, передусім водіїв транспортних засобів.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху службою активно залучаються громадські формування. Державтоінспекцією здійснюється подальший пошук та впровадження нових форм і методів роботи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам та протидії злочинності. МВС України орієнтує їх на проведення профілактичної роботи. З метою забезпечення законності, організації і проведення профілактичної роботи серед особового складу ДАІ, в останні роки, керівництво МВС посилило контроль за їх службовою діяльністю. Так, у 2003 р. (з січня по березень) проведено понад 10 тис. перевірок несення служби, у ході яких виявлено 12 тис. недоліків, винні понесли дисциплінарні покарання [4, с.14].

Немає сумніву, що без урахування громадської думки, умов її формування не можна завоювати довіру людей, привернути громадськість до профілактики злочинності та боротьби з нею. Громадська думка – реакція членів суспільства на соціальні, політичні і духовні процеси, на події та ставлення до них.

Ставлення значної кількості громадян до органів і підрозділів міліції визначається, у першу чергу, тим, як вони усвідомлюють роль міліції у суспільстві. Узагальнене ставлення до міліції можна умовно визначити, як:

1) позитивне, доброзичливе (сприймає міліцію як соціальний інститут, котрий забезпечує законність і правопорядок у суспільстві);

2) негативне (виражає в основному контингент з кримінальним минулим або той соціальний прошарок, який негативно ставиться до держави та її правоохоронних органів);

3) нейтральне (через відсутність особистого досвіду і взаємин з працівниками міліції).

У процесі формування громадської думки про діяльність міліції має значення не тільки зміст цієї діяльності, а й її форма, стиль поведінки працівників міліції. Про це свідчить соціологічне дослідження, проведене у січні – лютому 2001 р., коли було опитано 3500 осіб – жителів Харківської області, одержано такі результати: 31,0% респондентів висловили недовіру міліції, ще 24,0% – охарактеризували своє ставлення формулою: «швидше за все не довіряю», 19,0% – «швидше за все довіряю», 5,0% – «довіряю», 21,0% – «важко відповісти»; а в сусідній Білгородській області на питання відповіли: 17,0% – «не довіряю», 20,0% – «швидше за все не довіряю», 31,0% – «швидше за все довіряю», 6,0% – «звичайно довіряю», 26,0% – «важко відпов