Недостатки закона о выборах народных депутатов Украины

За­кон Укра­ї­ни "Про ви­бо­ри на­род­них де­пу­та­тів Укра­ї­ни" при­йня­тий Вер­хо­в­ною Ра­дою Укра­ї­ни 24 ве­ре­с­ня 1997 р. і від­по­ві­д­но до стат­ті 55 цьо­го За­ко­ну та Стат­ті 94 Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни на­би­рає чин­но­с­ті з дня опу­б­лі­ку­ван­ня. Цей За­кон є не­кон­с­ти­ту­цій­ним, оскіль­ки він не від­по­ві­дає Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни (Ві­до­мо­с­ті Вер­хо­в­ної Ра­ди Укра­ї­ни (ВВР) 1996, № 30, ст. 141), зо­кре­ма та­ким її по­ло­жен­ням:

Стат­тя 22. Пра­ва і сво­бо­ди лю­ди­ни і гро­ма­дя­ни­на, за­крі­п­ле­ні ці­єю Кон­с­ти­ту­ці­єю, не є ви­чер­п­ним. Кон­с­ти­ту­цій­ні пра­ва і сво­бо­ди га­ран­ту­ю­ть­ся і не мо­жуть бу­ти ска­со­ва­ні. При при­йня­ті но­вих за­ко­нів або вне­сен­ні змін до чин­них за­ко­нів не до­пу­с­ка­є­ть­ся зву­жен­ня змі­с­ту та об­ся­гу іс­ну­ю­чих прав і сво­бод.

Стат­тя 36. Ні­хто не мо­же бу­ти при­му­ше­ний до всту­пу в будь-­яке об'єд­нан­ня гро­ма­дян чи об­ме­же­ний у пра­вах за на­ле­ж­ність або не­на­ле­ж­ність до по­лі­тич­них пар­тій або гро­мад­сь­ких ор­га­ні­за­цій.

Стат­тя 38. Гро­ма­дя­ни ма­ють пра­во бра­ти участь в упра­в­лін­ні дер­жа­в­ни­ми спра­ва­ми, у все­ук­ра­їн­сь­ко­му та мі­с­це­во­му ре­фе­рен­ду­мах, ві­ль­но оби­ра­ти і бу­ти об­ра­ни­ми до ор­га­нів дер­жа­в­ної вла­ди та ор­га­нів мі­с­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня.

Стат­тя 71. Ви­бо­ри до ор­га­нів дер­жа­в­ної вла­ди та ор­га­нів мі­с­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня є ві­ль­ни­ми і від­бу­ва­ю­ть­ся на ос­но­ві за­галь­но­го, рі­в­но­го і пря­мо­го ви­бор­чо­го пра­ва шля­хом та­є­м­но­го го­ло­су­ван­ня.

Стат­тя 76. Кон­с­ти­ту­цій­ний склад Вер­хо­в­ної Ра­ди Укра­ї­ни - чо­ти­ри­ста п'ят­де­сят на­род­них де­пу­та­тів, які оби­ра­ю­ть­ся на ос­но­ві за­галь­но­го, рі­в­но­го і пря­мо­го ви­бор­чо­го пра­ва шля­хом та­є­м­но­го го­ло­су­ван­ня стро­ком на 4 ро­ки.

1. За­кон не від­по­ві­дає Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни (Стат­ті 71, 76) в ча­с­ти­ні про­ве­ден­ня ви­бо­рів на­род­них де­пу­та­тів Укра­ї­ни на ос­но­ві"рі­в­но­го ви­бор­чо­го пра­ва".

За­кон вста­но­в­лює не­рі­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті для гро­ма­дян Укра­ї­ни що­до ви­су­нен­ня кан­ди­да­том у ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­дер­жа­в­но­му і од­но­ман­да­т­но­му ви­бор­чих окру­гах. Як­що при ви­су­нен­ні в од­но­ман­да­т­но­му ви­бор­чо­му окру­зі пра­во гро­ма­дя­ни­на Укра­ї­ни на ви­су­нен­ня ре­а­лі­зу­є­ть­ся як че­рез пар­тії, бло­ки пар­тій, так і шля­хом са­мо­ви­су­нен­ня, то ви­су­нен­ня в ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­дер­жа­в­но­му окру­зі мо­ж­ли­ве, від­по­ві­д­но до Стат­ті 22 За­ко­ну, ли­ше че­рез пар­тії, бло­ки пар­тій. Ме­ха­нізм ви­су­нен­ня не­за­ле­ж­них кан­ди­да­тів, по­за пар­ті­я­ми, бло­ка­ми пар­тій, са­мо­ви­су­нен­ня в ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­на­ці­о­наль­но­му окру­зі від­су­т­ній. Тобто, ви­су­нен­ня кан­ди­да­тів у ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­на­ці­о­наль­но­му окру­зі поста­в­ле­но в за­ле­ж­ність ви­клю­ч­но від рі­шень пар­тій. Це не тіль­ки дис­кри­мі­нує аб­со­лю­т­ну біль­шість гро­ма­дян Укра­ї­ни, які не ма­ють жо­д­но­го від­но­шен­ня до пар­тій, у ре­а­лі­за­ції їх кон­с­ти­ту­цій­но­го пра­ва "ві­ль­но... бу­ти об­ра­ним до ор­га­нів дер­жа­в­ної вла­ди" (Стат­тя 38 Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни), оскіль­ки обу­мо­в­лює її рі­шен­ня­ми пар­тій, бло­ків пар­тій, а й є фа­к­ти­ч­ним по­ру­шен­ням кон­с­ти­ту­цій­ної за­бо­ро­ни об­ме­жен­ня гро­ма­дян у пра­вах у зв'яз­ку з не­за­ле­ж­ні­с­тю до пар­тій (Стат­тя 36 Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни). Не­рі­в­но­цін­ний, не­рі­в­но до­сту­п­ний, не­од­на­ко­вий по­ря­док ви­су­нен­ня кан­ди­да­тів у ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­на­ці­о­наль­но­му і од­но­ман­да­т­но­му ви­бор­чо­му окру­гах, а та­кож не­рі­в­ні пра­ва гро­ма­дян Укра­ї­ни у зв'яз­ку з їх від­но­шен­ням до пар­тій, бло­ків пар­тій на ви­су­нен­ня в ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­на­ці­о­наль­но­му ви­бор­чо­му є оче­ви­д­ним по­ру­шен­ням кон­с­ти­ту­цій­но­го прин­ци­пу рі­в­но­го ви­бор­чо­го прин­ци­пу рі­в­но­го ви­бор­чо­го пра­ва (Стат­ті 71, 76 Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни).

За­кон вста­но­в­лює не­рі­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті для гро­ма­дян Укра­ї­ни в ба­ло­ту­ван­ні в кіль­кох ви­бор­чих окру­гах . Один, від­по­ві­д­но до п.3 Стат­ті 21 За­ко­ну, мо­же ба­ло­ту­ва­ти­ся од­но­ча­с­но в двох окру­гах - ба­га­то­ман­да­т­но­му за­галь­но­дер­жа­в­но­му і од­но­ман­да­т­но­му, а ін­ший - ли­ше в од­но­му, од­но­ман­да­т­но­му. Адже як­що гро­ма­дя­ни­на не ви­су­ну­то в кан­ди­да­ти в де­пу­та­ти в спи­с­ку пар­тії, ви­бор­чо­го бло­ку, то він має мо­ж­ли­во­с­ті ви­су­ну­ти­ся (шля­хом, зо­кре­ма, са­мо­ви­су­ван­ня) ли­ше в од­но­му од­но­ман­да­т­но­му ви­бор­чо­му окру­зі, оскіль­ки не іс­нує ме­ха­ні­з­му ви­су­нен­ня до ба­га­то­ман­да­т­но­го за­галь­но­на­ці­о­наль­но­го окру­гу не­за­ле­ж­них кан­ди­да­тів, по­за пар­ті­я­ми, са­мо­ви­су­нен­ня. Од­но­ча­с­не ба­ло­ту­ван­ня од­них кан­ди­да­тів ли­ше в од­но­му ви­бор­чо­му окру­зі (без мо­ж­ли­во­с­ті ба­ло­ту­ва­ти­ся в двох), а ін­ших - од­но­ча­с­но в двох ви­бор­чих окру­гах (тобто, з "під­ст­ра­хов­кою") є оче­ви­д­ним по­ру­шен­ням кон­с­ти­ту­цій­но­го прин­ци­пу рі­в­но­го ви­бор­чо­го пра­ва (Стат­ті 71, 76 Кон­с­ти­ту­ції Укра­ї­ни).

За­кон вста­но­в­лює не­рі­в­не пра­во для гро­ма­дян укра­ї­ни бу­ти об­ра­ним у ме­жах од­но­го спи­с­ку кан­ди­да­тів від пар­тії, ви­бор­чо­го бло­ку. При од­н