Історіографія досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї

Історіографія досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї

Даний підрозділ присвячений висвітленню результатів осмислення бібліографії досліджень юридичної діяльності в контексті правових сімей, напрямків сучасних досліджень з зазначеної проблематики, виокремленню ще не розв’язаних проблем, вибору та обґрунтуванню предмета дослідження, визначенню перспективних напрямків подальших досліджень.

Стратегія дослідження особливостей юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї зумовлена трьома основними підходами – теоретичним, порівняльно-правовим і прикладним. Перший орієнтований на аналіз та узагальнення становлення й розвитку теорії юридичної діяльності, зокрема, формування відповідного поняттєво-категоріального апарата, філософських, метатеоретичних і методологічних основ. Основою другого (порівняльно-правового) підходу є спрямованість як на теоретичну складову порівняльного правознавства, так і на своєрідність природи юридичної діяльності в окремих правових сім’ях, зокрема, англо-американській, властивих їм наукових підходів, а також їхнього синтезу, з’ясування процесів і механізмів їхнього взаємовпливу і взаємодії, можливостей і критеріїв сумісності в межах різних правових традицій: західної (континентальної і англо-американської), східної, а також вітчизняної, з огляду на її своєрідність, з’ясування специфіки якої особливо актуальне сьогодні у зв’язку з сучасним пошуком шляхів розвитку вітчизняного правопорядку .

Третій підхід має емпіричну спрямованість і орієнтований на дослідження ґенези, стану, динаміки юридичної практики та зумовлений процесами і потребами зростання ролі юристів у правовому розвитку, потребами судової реформи, удосконалення діяльності правоохоронних органів, формування ринку юридичних послуг, підвищення ефективності правового захисту тощо .

Ураховуючи, що юридична діяльність досліджується багатьма юридичними науковими дисциплінами, а також те, що метою дослідження є систематизоване узагальнення результатів її наукового осмислення, стан наукової розробленості зазначеної проблематики характеризується шляхом аналізу наукових праць з:

– філософії права, що дає можливість визначити філософські засади досліджень юридичної діяльності в контексті різних правових сімей та їхньої своєрідності в англо-американській правовій сім’ї ;

– теорії та історії держави й права, історії політичних і правових учень, юридичної деонтології, порівняльного правознавства, що орієнтовані на виокремлення основних теоретичних підходів до вивчення юридичної діяльності та особливостей її проявів у різних правових сім’ях світу в діахронічному і синхронічному аспектах ;

– галузевих юридичних наук (конституційного, кримінального, цивільного, адміністративного, кримінально-процесуального, цивільно-процесуального права та інших), що дозволяє визначити основні напрямки досліджень юридичної діяльності як складових окремих предметів правового регулювання, так й особливостей такого регулювання ;

– прикладних (спеціальних) юридичних наук (криміналістика, кримінологія, наука оперативно-розшукової діяльності, юридична психологія та інші), дослідження яких мають переважно емпіричну природу й спрямовані на з’ясування окремих видів, дій або властивостей юридичної діяльності .

Окрім того, доцільним є осмислення зазначених наукових праць у контексті їхнього поділу: на предметні та методологічні дослідження; дослідження власне юридичної діяльності чи правових систем і правових сімей; дослідження загальних властивостей юридичної діяльності чи окремих її видів і складових.

Для визначення філософських засад досліджень юридичної діяльності в контексті різних правових сімей основоположне значення мають праці таких сучасних учених України та Росії як С. Алаіс, О. Бандура, О. Гвоздік, С. Гусарєв, К. Жоль, Д. Керімов, А. Козловський, М. Козюбра, В. Копоть, М. Костицький, С. Максимов, В. Нерсесянц, А. Поляков , а також представників англомовних країн – П. Арчера, В. Блекстоуна, Р. Рорті .

Сучасні філософсько-правові системи наукових знань визначають фундаментальні “параметри”, окреслюють коло світоглядних і методологічних підходів, у межах яких можливе осмислення юридичної діяльності, у першу чергу, через плюралізм підходів до праворозуміння [1], цивілізаційну та культурну зумовленість , природу тієї чи іншої правової реальності , своєріднусть інтерпретації юридичної діяльності у філософських поглядах представників певної домінуючої філософсько-правової традиції .

Філософсько-правові засади задають онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічні, методологічні та праксеологічні “параметри” досліджень юридичної діяльності, зокрема:

1) онтологічним проблемам права присвячені наукові дослідження Ф. Гайєка, Г. Кельзена, С. Максимова, Г. Радбруха, у яких сформовані філософські уявлення щодо різних форм буття права [3];

2) гносеологічним – праці О. Гвоздіка, А. Козловського, М. Костицького, наукові розвідки яких спрямовані на усвідомлення форм пізнання права та права як форми пізнання [7];

3) аксіологічним – наукові здобутки О. Бандури, П. Баранова, Л. Фуллера, працям яких притаманне дослідження права та юридичної діяльності в їхньому зв’язку з такими цінностями як істинність, свобода, справедливість, рівність та іншими [6];

4) антропологічним – дослідження А. Ковлера, Н. Рулана, С. Сливки, поглядам яких властива орієнтація на інтерпретацію права як буття л