Матеріальна і дисциплінарна відповідальність

Реферат

З правознавства на тему :

« Матеріальна і дисциплінарна відповідальність»

Загальні положення

Дисциплінарна відповідальність — різновид юридичної ретроспективної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни з застосуванням до нього догани та звільнення. Законодавством, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення.

Розрізняють загальну і спеціальну дисциплінарну відповідальність. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачається Кодексом законів про працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а спеціальна — здійснюється: а) в порядку підлеглості; б) за статутами про дисципліну; в) за окремими нормативними актами. Дисциплінарні стягнення можуть застосовувати органи, які мають право приймати на роботу (обирати, затверджувати і призначати на посаду даного працівника). На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства, дисциплінарні стягнення можуть накладати також органи, що стоять вище від згаданих (ст. 1471 КЗпП України). Близько до дисциплінарної знаходиться матеріальна відповідальність, оскільки підставою для притягнення до обох видів відповідальності є трудове правопорушення. На відміну від дисциплінарної, матеріальна відповідальність працівника настає у випадках, коли заподіяно матеріальну шкоду.

Матеріальна відповідальність розглядається як різновид ретроспективної юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України). Умовами накладення матеріальної відповідальності є передбачені законодавством такі ознаки: а) пряма дійсна шкода; б) протиправна поведінка працівника; в) причинний зв'язок між протиправними діями чи бездіяльністю та виниклою шкодою; г) провина працівника в заподіяній шкоді.

Матеріальна відповідальність може бути повною та обмеженою. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників передбачені ст. 133, а повна матеріальна відповідальність — ст. 134 КЗпП України.

Як самостійний вид ретроспективної юридичної відповідальності в теорії права розглядають скасування актів, що суперечать чинному законодавству. Це — особливий вид ретроспективної юридичної відповідальності, який полягає в тому, що компетентний орган чи службова особа застосовує право відновну санкцію, скасовуючи незаконно прийнятий акт. Є декілька форм названої юридичної відповідальності:

• а) скасування акта, який суперечить чинному законодавству;
• б) визнання недійсним акта, який суперечить чинному законодавству;
• в) зміна акта в тій частині, що не відповідає чинному законодавству;
• г) давання вказівок компетентним органом чи службовою особою про обов'язкове скасування чи зміну акта, який суперечить чинному законодавству суб'єктом, який його приймав.

Не вважається формою зазначеного виду юридичної відповідальності припинення дії акта.

Підставами юридичної відповідальності є: наявність правової норми, що передбачає склад правопорушення; юридичний факт — скоєння самого правопорушення; наявність правозастосовного акта, що набрав чинності.

Загальна дисциплінарна відповідальність Загальна дисциплінарна відповідальність наступає за КЗпП України (ст.147—152). Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарнийпроступок, склад якого традиційно включає суб'єкт, суб'єктивну сторону,об'єкт і об'єктивну сторону. Суб'єктом дисциплінарного проступку завжди є особа, яка перебуває утрудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом.Деліктоздатність — тобто здатність особисто нести відповідальність запорушення трудових обов'язків є складовою частиною праводієздатностіособи. Трудова праводієздатність за загальним правилом наступає з 16років, в певних випадках — з 15 років, а учнів — з 14 років (ст. 188КЗпП). Всі неповнолітні мають рівні права і обов'язки в трудовихправовідносинах з повнолітніми. Це говорить про те, що до дисциплінарноївідповідальності працівник може притягатися з моменту, коли він за вікомдосяг трудової праводієздатності й уклав трудовий договір зроботодавцем. У трудовому праві відповідальність має тільки особистийхарактер, на відміну від цивільного права, де майнову відповідальністьза неповнолітніх до 15 років несуть батьки, опікуни, аз 15 до 18 роківнеповнолітні самі несуть майнову відповідальність за шкоду, яку вонизаподіяли, проте якщо вони не мають заробітку чи майна, довідповідальності залучаються їхні представники. За законодавством розрізняється загальний і спеціальний суб'єктдисциплінарної відповідальності. Загальним суб'єктом є будь-якийпрацівник, на якого поширюються загальні норми про дисципліну: правилавнутрішнього трудового розпорядку, КЗпП. Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, тобтопевне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливихнаслідків. Вона виступає в двох формах: умислу і необережності. Умиснавина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння,передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їхнастання. Для дисциплінарного правопорушення найбільш характерною є винау формі необережності. Необережність як форма

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать