Об'єкт інформаційно-правових відносин

Реферат

«Об'єкт інформаційно-правових відно син»

ПЛАН

1. Предмет і об'єкт інформаційно-правових відносин

2. Інформація: поняття і культура інформації

3. Право на інформацію

4. Види і мета юридичної відповідальності в інформаційному праві

1. ПРЕДМЕТ І ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНО СИН

Особливість і складність розуміння категорії об’єкт інформаційно-правових відносин обумовлена поширеністю у науковій юридичній літературі близьких за назвою але не синонімічних за юридичною наповненістю понять: “об’єкт правових інформаційних відносин”; “предмет інформаційних правовідносин”; “інформація як об’єкт права” та інші.

У більшості нормативно-правових джерел сучасного інформаційного законодавства України в якості об’єкту інформаційних правових відносин вказується інформація, як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.Так визначається інформація в статті 200 Цивільного Кодексу України. Аналогічне визначення зустрічаємо в статті 1 та статті 8 Закону України “Про інформацію”. Зокрема стаття 8 цього Закону, у порівнянні з ЦКУ поширює розуміння об 'єкту інформаційних відносин до наступного формулювання: “Об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах”.

В такому розумінні об’єкт інформаційних правовідносин як певне соціальне благо матеріального або нематеріального характеру, з приводу якого відбуваються інформаційні правові відносини фактично збігається з розумінням предмету цих відносин – інформацією.

Водночас, закріплене Конституцією України у статті 34 право на інформацію як “право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір” дає підстави стверджувати, що саме з приводу здійснення суб’єктами права цієї нормативно закріпленої можливості відбуваються правові інформаційні відносини. Іншими словами саме право на інформацію виступає об’єктом правових інформаційних відносин.

2. ІНФОРМАЦІЯ : ПОНЯТТЯ І КУЛЬТУРА ІНФОРМАЦІЇ

Значно звуженим у чинному законодавстві та змістовно перекрученим виступає і закріплення самої категорії “інформація”. На різних етапах історії наукового дослідження цього терміну підходи до його розуміння змінювались та збагачувались.

Походження слова "інформація" зв'язано з повідомленням, відомостями, освідомленням. Таке його значення протрималося приблизно до середини нашого століття. Саме в цей час, завдяки бурхливому розвитку телеграфу, телефону, радіо, телебачення й інших засобів масового спілкування і впливу з'явилася необхідність вимірювати кількість переданих зведень, тобто інформації.

Виникли математичні підходи до виміру інформації. Це привело до того, що значення слова "інформація" стало змінюватися, з'явилися його суперечливі тлумачення.

Під впливом математичних теорій поняття "інформація" усі частіше стало зв'язуватися з такою категорією як імовірність.

Найбільше чітко цей зв'язок був встановлений і досліджена в роботі засновника теорії інформації, члена Національної Академії Наук США Клода Эльвуда Шеннона "Математична теорія зв'язку", опублікованої в 1948 році .

У теорії К.Э. Шеннона інформація розглядається невизначеність, що як знімається, а ця, остання, у свою чергу, виміряється за допомогою імовірності. Але чи завжди кількість інформації повинна вимірятися за допомогою імовірності? Виявляється не завжди.

Теорія К. Шеннона називається "ймовірносно-статистичною теорією інформації". Саме в цій теорії від первісного, недостатньо чіткого представлення про інформацію, як про зведення, якими обмінюються люди, був зроблений перехід до точного поняття "кількість інформації". Це поняття в статистичній теорії визначалося на основі на основі поняття "імовірність".

Як відомо, поняття " імовірність" завжди застосовується для опису невизначених ситуацій, коли ця невизначеність присуща чи нашим знанням про об'єкт, чи ж самому цьому об'єкту. Якщо повідомлення не дає нам нічого нового, не знімає невизначеності, то, з позицій розглянутої теорії, передбачається, що в ньому не міститься інформації.

При такому підході, під інформацією стали розуміти лише такі зведення, що зменшують існувала до їхньої появи невизначеність, кількість можливих гіпотез, припущень і т.д.

Зменшення невизначеності завжди зв'язано з вибором (добором) одного чи декількох елементів з якоїсь їхньої сукупності.

У статистичній теорії інформації ставилася задача підрахунку кількості переданої інформації, тому тут малися деякі відволікання від змісту, істотності, цінності, різнорідності й інших характеристик переданих повідомлень.

Однак, сама формалізація поняття "інформація", уперше здійснена в статистичній теорії, дала найбільше сильний поштовх до розвитку вивчення його змісту і стимулювала виникнення інших концепцій поняття "інформація", які розроблялись Колмогоровим, Урсулом та іншими. Відповідно до статистичної теорії інформації одержувач (наприклад, людина) обов'язково повинна заздалегідь