Науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України

злочин криміналістичний облік оперативний

Реферат з теми:

Науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України

Оптимізація використання криміналістичної техніки в обліковій діяльності з розслідування крадіжок з проникненням у житло – один з важливих напрямків ТКЗ розслідування злочинів. Вирішення цієї проблематики передбачає включення в неї науково-методичних, організаційних та правових засад.

Аналізуючи сутність використання спеціальних криміналістичних знань у цьому виді криміналістичної діяльності, ми ґрунтуємося на тому, що використання системного, системно-структурного, системно-діяльнісного підходів до вивчення даної практики правозастосування дає змогу при взаємодії елементів системи утворити нову якість, не притаманну елементам, що її складають, на основі синтезу наукових напрямків забезпечити аналіз та підтримку будь-якої діяльності, розділити її на елементи, відслідковуючи структуру системи. Саме в цих аспектах мають застосовуватися зазначені підходи до науково-методичних та організаційних засад використання криміналістичної техніки в обліковій діяльності експертної служби МВС України, для оптимізації якої була запропонована інтегративна модель використання спеціальних знань, сфокусована криміналістичною характеристикою крадіжок із проникненням у житло.

Як зазначалося, велика кількість крадіжок з проникненням у житло скоюється злочинними групами, набуваючи серійного характеру.

Матеріали кримінальних справ свідчать, що однією з головних організаційних проблем розслідування серійних крадіжок із проникненням у житло є їх виявлення системності їх скоєння. Своєчасне об’єднання кримінальних справ по них в одному провадженні (ст. 26 КПК України) дає змогу акумулювати, та більш ефективно використовувати необхідну для їх розслідування інформацію, яка містилася в раніш розрізнених матеріалах.

Рішення про об’єднання кримінальних справ, що розслідуються окремо, повинно бути прийнято лише на основі аналізу відомостей, що містяться в них, про співпадаючи ознаки, які дають змогу зробити висновок про те, що групу злочинів вчинено однією особою (особами). Такими ознаками є відомості про вік, місце, час, спосіб вчинення низки крадіжок, знаряддя злочину тощо. Зокрема, в способі вчинення серії квартирних крадіжок виявляються особливості дій – «почерк» злочинця.

Реалізація цього положення в практичній діяльності правоохоронних органів слугувала утворенню системи « Modus operandi » , які спочатку були запропоновані Етчерлі (Англія) та вдосконалені А. Фольмером (США).

Сутність даної системи полягала в наступному. Її основу складав розподіл відомостей про злочинця на 10 груп, які визначалися буквами алфавіту: А, Б, В, Г, Д тощо. В групі А позначається злочин за його правовим визначенням (склад злочину) в кримінальному законі країни (вбивство, крадіжка, підпал та ін.), Б – особа чи місце, на які було здійснено посягання з боку злочинця, В – спосіб посягання, Г – застосовані злочинцем знаряддя чи засоби, Д – час посягання, Е – предмет посягання, І – кількість співучасників, К – індивідуальні особливості роботи злочинця, як вони виявилися в даному злочині. Кожна з цих груп для окремого роду злочинів поділялася на окремі випадки, які позначалися числами, від 1 до будь-якого числа (відсутність відомостей позначалася «0») [2, с. 107].

Сучасний потенціал високих технологій містить потужні можливості проведення моніторингу нерозкритих злочинів за ознакою способу вчинення злочину, шляхом утворення єдиних інтегрованих інформаційних систем. При цьому термін «єдина інформаційна система» на практиці не виключає її поділення на окремі функціонально та логічно завершені підсистеми. В подібній інтегрованій інформаційній системі функціональні модулі не еквівалентні традиційним АРМам з їх жорсткою структурою меню та набором функцій, а являють собою набори спеціалізованих програмних комплексів, що об’єднують функції різних модулів системи.

Функціональна класифікація, що найбільш точно відображає існуючу сьогодні структуру інформаційних підсистем УМВС України в Луганській області складається з: а) автоматизована інформаційно-пошукова система «Армор», функції – пошукові, облікові, довідкові, прогнозуючі; б) інформаційно-аналітична система «Сова», функції – аналітичні, плануючі, діагностичні; в) інтегрована біометрична система «Аргус» – окрім функцій цих систем в даній системі реалізовані можливості біометричної ідентифікації людини по зображенню обличчя.

Зокрема, АІПС «Армор» об’єднує 19 комп’ютерних інформаційних підсистем: АІС «Особа», АІС «Дактилоскопічні обліки», АІС «Оріон», АІС «Нерозкриті злочини» з відомостями про нерозкриті злочини, вчинені на території області, а саме: розбої, скоєні із застосуванням вогнепальної зброї; викрадення цінностей з металевих сховищ; викрадення із квартир, вчинені характерним способом; викрадення антикваріату, культурних та історичних цінностей тощо [6, с. 20-26].

Таким чином, сьогодні використання системи MOSдозволяє: судити про можливу кримінальну активність злочинця; об’єднувати кримінальні справи в одному провадженні (ст. 26 КПК) та вести його цілеспрямований пошук на основі використання в комплексі інформації про конкретний випадок, профілактичну роботу тощо. Функціонування цього виду обліку забезпечується підрозділами ДІТ МВС України