Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки в Україні

Анотація

Шкаберін В.М. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки в України.

Дисертація на здобуття наукового ступенякандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління», Запоріжжя, 2006.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню застосування національного та регіонального відтворювальних підходів до забезпечення продовольчої безпеки, визначенню напрямів політики продовольчої безпеки держави. Проаналізовано існуючі концепції вирішення продовольчої безпеки. Досліджено склад, значення і взаємозв'язок чинників продовольчої безпеки на всіх рівнях її забезпечення. Виявлено основні теоретичні підходи щодо сутності продовольчої безпеки. Обґрунтовано необхідність державного регулювання відтворення для забезпечення продовольчої безпеки. Проаналізовано регулювання розвитку агропромислового виробництва. Розроблено методику, критерії і показники оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки. Виявлено особливості аграрної політики з метою формування напрямів підвищення продовольчої безпеки. Визначено напрями та систему заході)!, що сприяють підвищенню продовольчої безпеки. Визначено основні принципи формування системи регіональної продовольчої безпеки.

Актуальність теми. Останнім часом особливої актуальності набули проблеми забезпечення соціально-економічних гарантій сталого продовольчого забезпечення населення. Продовольча безпека мас розглядатися у рамках країни в цілому та в регіональному аспекті зокрема, що зумовлюється різноманітністю природно-кліматичних умов, соціально-економічним становищем окремих територій, демографічною ситуацією. Задоволення потреб у продовольстві повинно здійснюватися відносно кожної конкретної людини у місцях її проживання. Причому основний тягар у формуванні продовольчої безпеки покладається саме на суб'єкти держави, які несуть безпосередню відповідальність перед населенням за його достатнє забезпечення якісним продовольством.

Вищеназвані обставини роблять актуальним спеціальне дослідження регіонального рівня забезпечення продовольчої безпеки з метою виявлення специфічних для нього чинників і механізмів, уточнення критеріїв і показників, що характеризують продовольчу безпеку, Вирішення цих питань дає змогу розробити окремі механізми реалізації стратегії забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні та визначити пріоритетні напрями її забезпечення.

Рівень наукової розробленості проблеми продовольчої безпеки вітчизняними вченими відповідає початковому етапу досліджень і не повністю – поточним потребам практики державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки.

Дослідженням продовольчої безпеки займалися відомі вчені, серед яких слід виділити Л. Каиторовича, А. Маршалла, ї. Мальтуса, Д. Рікардо, А. Сміта та ін. Питанням державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки приділяли увагу українські та зарубіжні учені. Серед українських авторів слід виділити, зокрема, Ю. Білика, П. Борщевського, В. Гейця, Л. Дейнеко, М. Корецькога, О. Кочеткова, Р. Маркова, Г. Мостового, П. Саблука, В. Трегобчука, В. Шамрая, В. Юрчишина та ін. Серед зарубіжних теоретиків питаннями забезпечення продовольчої безпеки займалися такі вчені, як В. Балабанов, Є. Борисенко, Є. Сєрова та ін. Основи відтворювального підходу до аналізу регіональної економіки, специфіка регіональних ринків розкриті в працях В. Лексина, Р. Маршалової, А. Новосьолова, В. Овчинникова, Б. Орлова та ін.

Їх праці зробили певний внесок у розробку загальних проблем регіональної економіки і значно вплинули на зміст і теоретичні висновки, зроблені в дисертаційному дослідженні. Проте дослідження цієї проблеми вищеназваними вченими мають переважно загальнодержавний характер. Комплексний підхід до формування сучасної аграрної політики і вибору її пріоритетів, у тому числі на рівні регіонів у контексті забезпечення їх продовольчої безпеки, який би враховував регіональні соціальні та еколого-економічні особливості, виявився нерозробленим. Не склалася науково обґрунтована система прийняття рішень щодо аграрної політики на рівні регіону, включаючи оцінку ефективності й аналіз майбутніх наслідків. На сьогодні не існує єдності поглядів щодо питань забезпечення національної і регіональної продовольчої безпеки, їх місця в державній стратегії регулювання відтворення в АПК та економічній політиці в цілому.

Незавершеність наукових розробок державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки та істотна практична значущість цієї проблеми для держаки підтверджують об'єктивний характер актуальності теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах науково-дослідної роботи «Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону» (номер державної реєстрації 010511002741) Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Роль автора полягає у розробці критеріїв та показників оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні застосування національного та регіонального відтворювальних підходів, ви