Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави

24 серпня 1991 рокуУкраїна стала незалежною державою. Але на мою думку змінивши червоний прапор на синьо-жовтий, ми не вирішимо всіх проблем, які постають і будуть поставати перед нашою державою. Я вважаю, що деяким сучасним політикам не витрачає патріотизму, або хоча б поваги до нашої молодої держави. Бо, не всі звертають увагу на проблеми держави і національного відродження. Тому, я вважаю, що держава повинна будуватися на міцному законодавстві, його зміст повинен відповідати дійсно правовій та демократичній державі.

Ми повинні мати свою власну країну для того щоб зберегти все хороше, що є у нашому житті, для цього і існують функції держави, щоб справити діяльність держави у тому, чи іншому напрямку. Я вирішила висвітлювати цю тему тому, що вона є актуальною у будь який час, (функції постійно змінюються і модифікуються, відповідно до обставин). Вони беруть свій початок від завдань первісного суспільства.

Функція у перекладі з латини означає виконання, завершення.

У широкому розумінні це обов’язок, роль що її виконує відповідний інститут чи процес стосовно цілого суспільства. Ця тема стає цікавішою з початку прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 рокунової Конституції, та відповідно до неї багатьох законів України. Адже, прийняттям конституції завершився багаторічний складний процес. Та головне, що Конституція увійшла в наше життя, як справжній, діловий. Основний закон який має регулюватися виконання функцій державою. На мою думку функції держави повинні опиратися на демократичність та цивілізованість, а це насамперед визначається та наскільки вільно почуватимуть себе члени суспільства та наскільки реально здійснюватимуться їхні права.

Реалії є такі, що цілі діяльності держави визначені, а реальних можливостей для втілення їх у життя, ще досить мало. Але головне і найважче у кожній справі це – початок. Завданням державної влади – визначення напрямків і способів, шляхів і цілей розвитку та діяльності держави, а не набування власних кишень, бюджетними грішми. Нову державу може будувати і визначити напрямлені її діяльності лише той, хто зацікавлений у цій державі. Адже держава це не – зібрання злодіїв.

Метою держави, принаймні, тої держави, яку нам є що будувати – щоб людина могла жити, працювати, ростити дітей за своїм розумінням. Держава повинна виступати гарантом цього.

Вона повинна не тільки розбудовуватися, але й долати психологічні комплекси і стереотипи тоталітарного минулого. Тут, мабуть, до речі був би екскурс у новітню історію інших держав посткомуністичного періоду, і хоча б деякий аналіз їх досвіду. Краще вчитися на чужих помилках ніж на своїх. Треба слідкувати як в інших державах закладались принципи економіки, громадянського суспільства, в основі якого не державна, а приватна власність.

Україні, що тільки приступала до розбудови своєї державності, не вдалося зберегти такий потужний державний сектор який мали країни Центральної та Східної Європи. Нас після сумнозвісного «застою» спіткав обвальний економічний час.

Хоча ми змушені жити у соціально неоднорідному суспільстві, і як би держава не намагалася вона цього не змінить. То хоча б рівень життя в нашій країні досягне західного, а можливо і колись перевищить його. Будь-яка зміна означає, що в чомусь ми втратимо, але щось і здобудемо. Не буде напрямків діяльності держави, не буде держави, суспільства, нації. Невже наш народ для цього стільки років боровся за свою, власну, хоч і бідну з перехідною економікою країну.

Можливо ми вже завтра будемо жити без допомоги Європи і в світі будуть знати Україну, як економічно розвинуту державу, а можливо вже післязавтра ми зникнемо з карти Світу ми самостійна держава і держава в цілому. Тому треба намагатися, щоб функції держави приносили реальну користь не тільки чиновникам, але й найбільшій складовій частині держави її народу. Саме майбутнє вже сьогодні диктує нам завдання, у виконання якого ми повинні вкласти всю свою енергію. Побудувати державу за яку боролися наші пращури, яка буде охороняти наші права, а не громадян якоїсь іншої держави. Бо ми не хочемо і не можемо повертати назад, щоб виправляти помилки, ми повинні робити все в цю хвилину і головне правильно. Бо ми – Українці.

1. Що ж таке функції держави?

Це основні напрямки її діяльності, в яких відображаються і конкретизують завдання і мета держави, здійснення яких веде до досягнення державою наставленої мети певному історичному Мітингу чому, проявляється її сутність і соціальне призначення в соціально необхідному суспільстві. Для того щоб зрозуміти що таке функції держави? Треба зрозуміти, що таке держава? – це політична організація публічної влади, (саме політична, а не громадська, тому вона завжди буде на стороні пануючого класу) яка має суверенітет, територію, механізм влади, власну податкову систему, законодавчу базу, яка захищає права і свободи громадян. Представляє суспільство на міжнародній арені і здійснює управління ним. Тому так би мовити в руках декількох осіб знаходиться доля мільйонів громадян і держави, і вони повинні забезпечувати виконання поставлених завдань. Завдання держави повинні поділятися для забезпечення кращого результату. Існує така класифікація функції в залежності від розподілу влади вони поділяються на законодавчі, на яке покладемо саме тяжче, зробити так, щоб це було вигідно державі і приносило користь суспільству, виконавчі, та судові (контрольно-наглядові), але на їх покладений такий обов’язо