Участь експерта та спеціаліста у кримінальному процесі

План

Вступ

1.Експерт,як учасник кримінального процесу:

1) поняття «експерт» та його права і обов'язки

2) експертне дослідження як процес пізнання

3) класифікація экспертиз

4) висновок експерта

2.Спеціаліст,як учасник кримінального процесу:

1) поняття «спеціаліст», його обов’язки та права

2) участь спеціаліста у досудовому слідстві

3) форми реалізації спеціальних знань спеціалістом

3.Порівняння правового становища експерта і спеціаліста:

1) відмінності між спеціалістом і експертом

2) спільне у правовому положенні експерта і спеціаліста

Висновок

ВСТУП

Необхідність застосування у кримінальному процесі наукових, технічних та інших знань пов'язана з тим, що розслідування злочину є складним процесом пізнання об'єктивної дійсності. Тому пізнання події злочину та порушника, який його вчинив, вимагає від особи, що прово­дить дізнання, слідчого та інших учасників кримінального процесу засто­сування різних спеціальних знань та навичок у певних видах діяльності.

Науково-технічний прогрес уможливлює більш широке застосу­вання його надбань у правоохоронній діяльності.

Запровадження у кримінально-процесуальну діяльність науко­вих досягнень повинно переслідувати не лише мету підвищення ефек­тивності роботи слідчих та судових органів, встановлення обґрунтованої істини у кримінальній справі. Воно сприяє дотриманню принципу об'єктивності досудового слідства, забезпечення честі, гідності та охорони законних ін­тересів особи.

Існує багато робіт присвячених питанням залучення осіб, які мають спеціальні знання, але вони переважно мають криміналістичне спрямування і не дають відповіді на такі питання :

- а яка ж різниця між експертом і спеціалістом?

- в чому ж полягає їхня участь?

У своїй роботі я намагався провести межу між експертом та спеціалістом та порівняти їх процесуальне положення у кримінальному процесі.

Експерт, як учасник кримінального процесу.

1) Поняття “експерт” та його права і обов’язки.

У чинному кримінально-процесуальному законодавстві України призначення експертизи розглядається як один із трьох способів використання спеціальних знань у судочинстві. Вона є способом збору доказів, а саме тих фактичних даних, які мають значення для правильно­го вирішення справи, - тобто тих неочевидних фактів, що можуть бути встановлені певним спеціалістом (спеціалістами) шляхом наукового дослідження відповідних об'єктів. На стадії досудового слідства екс­пертиза сприяє об'єктивності, повноті та всебічності пізнання події і обставин злочину. Експертиза призначається тільки після порушення провадження у кримінальній справі і вважається основною формою використання науково-технічних досягнень.

Згідно з частиною 1 статті 75 КПК «Висновок експерта»[1] експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання

Законодавець не дав визначення самого поняття "експертиза" у кримінальному судочинстві. Тому протягом деяких років науковці самі намагалися у спеціальній літературі визначитись з цим поняттям, як і з поняттям "експерт".

Романюк В.Б. у своїй статті«Окремі питання вибору спеціаліста для проведення експертизи на досудовому слідстві» дає таке поняття "експерта": "експерт — це особа, котра володіє певними спеціальними знаннями, досвідом та навичками і залучається суб'єктом розслідуван­ня, коли за її допомогою необхідно провести глибоке та всебічне на­укове дослідження й аналіз зібраних матеріалів та об'єктів для відпо­відних висновків з обґрунтованими відповідями на питання, які мають значення для правильного вирішення справи . "[2]

Експерт у процесуальному значенні є фізичною особою, що має необхідні спеціальні знання, досвід та навички для дачі висновку з досліджуваних питань у кримінальній справі.

Спеціальні знання — це сукупність науково-обґрунтованих відо­мостей окремого (спеціального) виду, якими володіють особи - спеціалісти у рамках будь-якої професії у різних галузях науки, техні­ки, мистецтва та ремесла і відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства використовують їх для успішного ви­рішення завдань кримінального судочинства. [3]

Таким чином до експерта висувається такі вимоги: він повинен мати необхідні й достатні знання, досвід та навички у певних галузях науки, техніки, мистецтва або ремесла для теоретико-практичної діяльності у справі і дачі висновку з досліджуваних питань.

Експерт не повинен бути заці­кавленим у результатах справи, і тому не може залучатися слідчим до виконання своїх обов'язків, у якості судового експерта, у випадках прямо передбачених кримінально-процесуальним законодавством, а саме:

1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем
або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, обвинувача або обвинуваченого (п. 1 ч. 1 ст. 54, ч. 1 ст. 62 КПК);

2) якщо він брав участь у справі як слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільно­го відповідача (п. 2 ч. 1 ст. 54, ч. 1 ст. 62 КПК);

3) якщо він під час розслідування справи вирішував питання щодо про­ ведення обшуку, виїмки, огляду, обра

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать