Лекції з криміналістики 2

План лекції

1. ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАНЬ НА МІСЦІ

1.1. Поняття, сутність і завдання, перевірки показань на місці

1.2. Підготовка до перевірки показань на місці

1.3. Особливості тактики перевірки показань на місці

1.4. Фіксація перевірки показань на місці

2. СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

2.1. Поняття, сутність і види слідчого експерименту

2.2. Організаційні і тактичні принципи провадження слідчого експерименту.

2.3. Підготовка до слідчого експерименту.

2.4. Експеримент, моделювання і реконструкція, загальнонаукові засоби одержання інформації в ході слідчого експерименту

2.5. Тактичні прийоми проведення слідчого експерименту та управління ним

2.6. Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту

1.1. Поняття, сутність і завдання, перевірки показань на місці

У ситуаціях, коли слідчий, суд сумніваються в об'єктивності і вірогідності сприйнятого учасником кримінального процесу мате­ріального середовища, у якому виникла і розвивалася подія злочи­ну, проводиться слідча дія, що дозволяє перевірити об'єктивність показань суб'єкта.

Суб'єктами перевірки показань на місці є злочинець (обвину­вачений, підозрюваний), потерпілий, свідки-очевидці, що спосте­рігали подію злочину або були учасниками і запам'ятали мате­ріальне середовище — речову обстановку, свідками якої вони були.

Сутність перевірки показань на місці полягає в тому, що вірогід­ність раніше даних показань особи (свідка, потерпілого, обвинува­ченого) встановлюється шляхом зіставлення його уявного образу з дійсною обстановкою на місцевості. Одночасне сприйняття і зіста­влення двох інформаційних потоків, що йдуть із різних джерел, є однією із специфічних особливостей перевірки показань на місці.

Завданнями перевірки показань на місці є: а) встановлення фак­ту відповідності раніше отриманих показань і дійсної обстановки на місцевості; б) з'ясування того, чи дійсно особа перебувала на цьому місці в момент здійснення події, що перевіряється, або ін­формація про неї почерпнута з інших джерел.

Цілями перевірки показань на місці можуть бути: а) уточнення окремих обставин, наприклад, де саме знаходиться пункт, в якому відбувалися події; хто і де перебував; звідки і хто з'явився; що і куди переміщалося і т.д.; б) відшукання ще не виявлених слідів події, котрі повинні бути, якщо показання відповідають дійсності; в) «ви­пробування на поінформованість», тобто вказівка на реально існу­ючі деталі обстановки, знання яких свідчить про поінформованість особи про подію; г) перевірка об'єктивності суперечливих показань двох і більше осіб, що перебували, за їх словами, на місці події.

Перевірка показань на місці — це досудова слідча дія, яка по­лягає в зіставленні і порівнянні змісту сліду пам'яті суб'єкта кри­мінального процесу з реальною обстановкою на місці.

У радянському законодавстві України перевірка показань на місці як самостійна дія була відсутня, а її перевірочна функція роз­глядалася як тактичний прийом і входила до складу слідчої дії «Від­творення обстановки і обставин події».

Перевірка показань на місці є близькою до огляду, оскільки вона також проводиться на місці події, де суб'єкт спостерігав матері­альну обстановку. Однак огляд за своєю сутністю відрізняється від перевірки показань. При огляді суб'єкти сприймають і досліджу­ють обстановку місця події, а тому огляд є активною дією. У ході перевірки суб'єкт, перебуваючи на місці події, порівнює реальну обстановку з уявним образом (слідом пам'яті) і повідомляє, демон­струє, що реальна обстановка збігається з його ідеальним відобра­женням, про яке він розповів на допиті.

Перевірка показань на місці схожа з впізнанням, оскільки впіз­наючий порівнює об'єкт, що впізнається, зі змістом уявного обра­зу — сліду пам'яті. При перевірці суб'єкт показує на місці реаль­ний предмет, схожий на той, який спостерігав раніше і запам'ятав. При впізнанні суб'єкт для пошуку схожого об'єкта, що впізнаєть­ся, вибирає його з декількох однорідних, а при перевірці на місці суб'єкт не вибирає об'єкт, що впізнається, серед однорідних, оскіль­ки цю умову практично не можливо виконати.

Такі деякі відмінності перевірки показань на місці від схожих слідчих дій.

1.2. Підготовка до перевірки показань на місці

Підготовка до перевірки показань включає: попередній допит, рекогносцировку, планування і тактико-технічне забезпечення слід­чої дії. Для перевірки показань характерною є ситуація, коли обви­нувачений, підозрюваний, потерпілий чи свідок заявляє, що він добре запам'ятав певне місце, його розташування в просторі і може показати, як туди пройти, яку він бачив і запам'ятав обстановку, показати окремі предмети.

Перед перевіркою слідчий допитує особу, показання якої пере­віряються, уточнює, чи дійсно свідок знає це місце, як повно він описує його, який маршрут до місця і, головне, чи готовий він доб­ровільно показати і розповісти про все сприйняте. Добровільну зго­ду особливо важливо встановити, якщо перевіряються показання обвинуваченого, його щирий намір доказати якусь обставину. Слід мати на увазі, що обвинувачений може використати перевірку по­казань на місці для втечі, встановлення зв'язку зі співучасниками і т. под.

Рекогносцировка — це попереднє ознайомлення слідчого з місцем, де проводитим

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать