Тема міста в російській літературі. Твір По добутках М. О. Булгакова

Тема міста є однієї із самих характерних тем для російської літератури. Вона відбилася в добутках О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, О. О. Блоку, М. О. Булгакова й багатьох інших письменників. Розкриття даної теми можна простежити на прикладі творчості М. О. Булгакова, зокрема його романів «Біла гвардія» і «Майстер і Маргарита».

У зображенні міста Булгаков звертається до традицій російської літератури. Особливо помітний вплив Гоголя й Достоєвського. Зображення міста химерно, почасти це місто-примара. Він чуйно реагує на внутрішній стан героїв. Наприклад, в «Майстру й Маргариті» погода в місті міняється, пророкуючи наступні події і як би підготовляючи до них діючих осіб. Булгаков також звертається до традиції містичного зображення міста. Особливо чітко простежується подібність із романами Достоєвського «Злочин і покарання» і «Біси». Не випадково в обох романах Булгакова в місті присутні якісь диявольські сили: таємничий в’язень із камери № 666 в «Білій гвардії», Князь Тьми зі своєю свитою в «Майстру й Маргариті» і т.д. І нарешті, Булгаков звертається до проблеми міста й людини, тобто коли місто виступає як істота, наділене волею, що підкоряє цій волі своїх мешканців. Це традиції «Петербурзьких повістей» Гоголя й ранніх творів Достоєвського: «Білі ночі», «Бідні люди». Дані традиції зображення міста Булгаков сполучить із власними новаторством.

Насамперед місто виступає як самостійний персонаж. Особливо яскраво це простежується в романі «Біла гвардія». Недарма автор пише Місто з великої букви як власне ім’я. Булгаков так характеризує життя Міста:

* «Як багатоярусні стільники, димівся й шумів, жило Місто».

Безумовно, місто в обох романах – істота одушевленим, наділеним власним характером. Тому й герої даних добутків ставляться до нього як до живого. Це видно й з розмов у будинку Турбіних, і з міркувань персонажів «Майстри й Маргарити». Місто, як правило, сильніше своїх мешканців і здатний підкорити їхньої долі своїй волі. Він коштує багато вище інших героїв, саме тому символом Міста в «Білій гвардії» є пам’ятник святому Володимирові, що осіняє Місто Хрестом: «Але найкраще блискав електричний білий хрест у руках Володимира на Владимирській гірці, і був він видний далеко, і часто влітку в чорній імлі, у плутаних заводях і вигинах старого-ріки, з верболозу, човна бачили його й знаходили по його світлий водяний шлях на Місто, до його пристаней. Узимку хрест сіяв у чорній гущавині небес і холодно й спокійно панував під темним пологим московським берегом». Жителі Міста в «Білій гвардії» і міста в «Майстру й Маргариті» діють не самостійно, а підкоряючись більше могутній силі. Наприклад, в «Майстру й Маргариті» місто живе у владі Сатани і його свити, тобто сам виявляється в підпорядкуванні. Але й у цьому випадку місто стоїть вище своїх мешканців.

Досить різноманітні художні засоби, використовувані Булгаковим для зображення міста, розкриття його особливостей. Місто в «Білій гвардії» асоціюється зі світлом, але зі світлом штучним, який висвітлює окремі епізоди. Це лампа в будинку Турбіних, ліхтарі на вулицях, дві зірки в небі: Венера й Марс. Тут Булгаков використає так званий прийом кінематографії. В «Майстру й Маргариті» Булгаков найбільше звертається до зображення побуту й вдач населення Москви.

Булгаковське місто є не тільки героєм добутку, але й особливим світом. Характерно те, що дія обох романів не виходить за його межі. Місто з’являється як замкнутий простір, по черзі відвідуване якимись силами. В «Білій гвардії» ці сили переміняються, як у калейдоскопі. Це й гетьман, і німецькі війська, і Петлюра. Вони проносяться над Містом раптово й безвісти. Остання сама могутня сила ще не ввійшла в Місто, але вже перебуває на підході до нього. Ця сила таємнича й загадкова. Її символом є бронепоїзд із червоною зіркою. В «Майстру й Маргариті» у місті з’являється тільки одна сила – нечиста. Але принцип той же, що й в «Білій гвардії»: Воланд зі своїми супутниками зникає безвісти й так само раптово, як і з’являється. Всі події також відбуваються в замкнутому просторі міста, немов світ за його межами не існує.

У романах «Біла гвардія» і «Майстер і Маргарита» зображуються три міста: Місто, Москва й Єршалаїм. Причому в Місті ясно вгадується Київ, тобто місто зовсім реальне, як і Москва. І в Києві, і в Москві Булгаков жив. Єршалаїм (Єрусалим) також є реальним містом. Але тут не так багато конкретних описів самого міста. Булгаков не випадково відокремлює всі три зображуваних їм міста від реального світу, замикає їх у собі. Можна провести паралель із небесним містом Єрусалимом, про яке говориться в Апокаліпсисі Іоанна Богослова:

* «…велике місто, святий Єрусалим, що сходив з неба від Бога».

Найбільше під цей опис підходить Місто, зображене в «Білій гвардії», якому призначено пройти через тяжкі випробування. Недарма Булгаков звертається до Священного Писання в обох романах.

Можна зробити висновок, що Булгаков треба традиціям російської літератури в зображенні міста як одного з героїв добутку. З іншого боку, місто – особливий світ, «град Бога Мого, новий Єрусалим, що сходить із неба». Таке посилання на Священне Писання змушують читача по-іншому сприймати добуток у цілому.

Зображення міста в романах М. О. Булгакова – своєрідне стилістичне відкриття в російській літературі. Тема міста, що одержала настільки яскраве відбиття в добутках російських письменників, знайшла своє нове звучання на сторінках булгаковських романів.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать